Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо сплати туристичного збору та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахування фактичних обставин, викладених у зверненні.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку на третій групі і планує надавати послуги із проживання у готелі як громадянам України так і іноземцям. Строк надання послуг від 1 доби до 2 місяців.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку сплати туристичного збору.

Відповідно до пп. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10 та п. 268.1 ст. 268 Кодексу туристичний збір належить до місцевих зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу (пп. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Кодексу).

Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу, у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в'їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення (пп. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Кодексу).

При цьому відповідно до пп. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Кодексу внутрішній туризм для цілей розділу XII Кодексу - це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

В'їзний туризм для цілей розділу XII Кодексу - це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Разом з тим, ст. 4 Закону України від 15 вересня 1995 року N 325/95-ВР "Про туризм" також визначено, що внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

Таким чином, на підставі відповідних документів, що підтверджують громадянство України та/або постійне проживання на території України, можливо визначити належність фізичної особи - платника туристичного збору, до категорії внутрішнього туризму.

Документом, який підтверджує громадянство, є паспорт громадянина та/або посвідчення на тимчасове перебування.

Відповідно до пп. "а" пп. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння туристичного збору може здійснюватися податковими агентами, зокрема фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.