Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), з метою визначення основних завдань і функцій Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, обов'язків, повноважень, відповідальності та прав його керівника

1. Затвердити Положення про Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства оборони України від 18 липня 2016 року № 365 "Про затвердження Положення про Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України".

3. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

1. Положення про Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України (далі - Інститут) визначає основні завдання і функції, порядок взаємодії зі структурними підрозділами Міністерства оборони України (далі - Міноборони) та Генерального штабу Збройних Сил України, іншими органами військового управління Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), установами та організаціями Збройних Сил та повноваження керівника Інституту.

2. Інститут є головною науковою установою Міноборони, яка проводить комплексні наукові дослідження проблем воєнно-технічної політики (далі - ВТП) у сфері розвитку озброєння, військової та спеціальної техніки (далі - ОВТ), та є науково-дослідною установою замовника відповідно до Системи розроблення та постановки на виробництво ОВТ, бере участь у координації досліджень інших наукових установ Міноборони і Збройних Сил, спрямованих на наукове обґрунтування пріоритетних напрямів розроблення, виробництва, модернізації, ремонту (дослідного, капітального), експлуатації (дослідної, підконтрольної, лідерної) та інших стадій життєвого циклу ОВТ для оснащення Збройних Сил та інших органів та формувань сектору безпеки і оборони держави.

3. Інститут є самостійною науковою установою Міноборони, що виконує завдання у сфері оборони та національної безпеки України щодо науково-методичного забезпечення формування засад та реалізації державної ВТП в області супроводження життєвого циклу зразків ОВТ, інші завдання та функції, покладені на Міноборони, в межах повноважень Інституту.

4. Інститут підпорядковується Міністру оборони України. Спрямування та координація діяльності Інституту здійснюється заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом повноважень).

5. Інститут у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказами і директивами Міноборони, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), а також цим Положенням.

6. Основними завданнями Інституту є:

науково-методичне забезпечення формування і реалізації державної політики з питань національної безпеки в межах своїх повноважень, виконання завдань та функцій у мирний час та в особливий період, покладених на Міноборони з питань розвитку ОВТ;

дослідження та вирішення теоретичних та практичних проблем, що виникають в процесі наукового обґрунтування пропозицій із розробок (проєктування), виробництва (закупівлі), модернізації та експлуатації, ремонту та утилізації зразків (систем, комплексів) ОВТ, розвитку оборонних технологій та оборонно-промислового комплексу, науково-методичного забезпечення формування і реалізації державних цільових оборонних програм розвитку ОВТ, державного оборонного замовлення (далі - ДОЗ), заходів міжнародного військово-технічного співробітництва та їх супроводження;

проведення наукових досліджень щодо визначення засад ВТП держави та її реалізації в частині розвитку ОВТ, у тому числі участь у розробці нормативних документів зі стандартизації ОВТ;

науково-технічне супроводження (далі - НТС) науково-дослідних робіт (далі - НДР) та дослідно-конструкторських робіт (далі - ДКР), що виконуються організаціями і підприємствами промисловості за ДОЗ, інших робіт стосовно проблем створення новітнього ОВТ як науково-дослідної установи замовника;

проведення науково-технічної експертизи у сфері існуючих, перспективних зразків ОВТ та оборонних закупівель за дорученням державного замовника у сфері оборонних закупівель;

наукове забезпечення охорони інтелектуальної власності під час наукових досліджень та розробок новітнього та модернізованого ОВТ;

підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації.

7. Інститут відповідно до наданих повноважень:

бере участь у розробці проєктів законів України, актів Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з питань ВТП держави;

бере участь у підготовці й уточненні стратегій, концепцій і програм у сфері національної безпеки і оборони, визначенні засад ВТП у сфері розвитку ОВТ;

бере участь у розробці рішень та висновків державного експерта з питань таємниць;

розробляє і бере участь у розробці та експертизі проєктів нормативно-правових актів (документів), зокрема щодо розробок і модернізації ОВТ, їх випробувань, експлуатації, продовження ресурсу, утилізації, стандартизації, уніфікації, а також стосовно питань охорони інтелектуальної власності;

бере участь у координації планування наукової і науково-технічної діяльності (далі - ННТД) наукових установ Міноборони та Збройних Сил у межах своїх повноважень;

обґрунтовує пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку ОВТ;

формує загальні наукові напрями щодо вирішення проблем створення та перспектив розвитку ОВТ сектору безпеки та оборони держави;

обґрунтовує перспективи оснащення військ (сил) зразками, системами та комплексами ОВТ, у тому числі з урахуванням життєвого циклу ОВТ, для забезпечення виконання Збройними Силами України завдань за призначенням;

проводить наукові дослідження щодо обґрунтування економічної доцільності проведення заходів щодо розробок (модернізації) зразків ОВТ Збройних Сил та прогнозних витрат за відповідними етапами їх життєвого циклу;

бере участь у розробленні та експертизі проєктів державних цільових оборонних програм розвитку ОВТ та формуванні ДОЗ;

розробляє і вдосконалює методологію та здійснює науково-методичне забезпечення досліджень з питань розвитку та випробувань ОВТ, формування і реалізації ВТП, програми документів з розробок ОВТ, ДОЗ;

проводить (супроводжує) фундаментальні та прикладні дослідження, які спрямовані на наукове обґрунтування пріоритетних напрямів ВТП стосовно проблем створення новітнього озброєння, перспектив розвитку оборонних технологій та оборонно-промислового комплексу;

проводить дослідження з питань військово-технічного співробітництва з іншими державами в галузі розробок нових, модернізації існуючих зразків ОВТ, продовження їх ресурсу та утилізації;

проводить воєнно-технічний аналіз досягнень науки і техніки з метою їх використання в дослідженнях та НТС розробок перспективного та модернізації існуючого ОВТ, а також космічної техніки військового призначення;

аналізує стан, перспективи розвитку ОВТ, оборонних технологій в Україні та розвинутих країнах світу;

обґрунтовує розробку перспективних (модернізації існуючих) систем та комплексів ОВТ;

проводить обґрунтування розвитку зброї з нетрадиційними принципами дії, роботизованих систем (комплексів), засобів захисту, живучості ОВТ;

здійснює погодження та бере участь у проведенні наукової експертизи проєктів оперативно-стратегічних, оперативно-тактичних вимог до ОВТ;

формує та обґрунтовує тактико-технічні вимоги до пріоритетних зразків ОВТ Збройних Сил;

аналізує і оцінює можливість реалізації тактико-технічних вимог з використанням існуючих і новітніх оборонних технологій;

розробляє тактико-технічні завдання на ДКР з розробки перспективних (модернізації існуючих) зразків ОВТ;

здійснює НТС НДР та ДКР, що виконуються організаціями і підприємствами промисловості за ДОЗ, інших робіт стосовно проблем створення перспективного та модернізації існуючого ОВТ;

здійснює НТС робіт з продовження ресурсу, утилізації ОВТ, засобів (комплексів) навчальної, лабораторно-експериментальної та тренажерної баз для потреб Збройних Сил, а також щодо стандартизації ОВТ;

проводить науково-технічну експертизу (за технічними умовами, державними стандартами, проєктно-технічною документацією тощо) науково-технічної продукції на всіх етапах виконання ДКР та надає висновки з питань розробок новітніх зразків ОВТ Збройних Сил їх модернізації, продовження ресурсу та випробувань;

розробляє проєкти програм і методик державних та інших видів випробувань зразків ОВТ визначених замовником;

бере участь у проведенні державних, визначальних відомчих та інших випробувань зразків ОВТ для потреб Збройних Сил;

бере участь у забезпеченні прийняття на озброєння Збройних Сил зразків ОВТ в межах повноважень Інституту;

здійснює НТС підконтрольної (дослідної) експлуатації зразків ОВТ;

проводить дослідження проблем відновлення та продовження ресурсу, наукового обґрунтування методів проведення відновлювального ремонту ОВТ;

проводить науково-технічну експертизу діючих і перспективних зразків ОВТ, товарів та послуг, готує висновки щодо використання зразків (елементів зразків) техніки в сфері Державного експертного контролю;

здійснює дослідження і заходи, спрямовані на інформаційне забезпечення ННТД з питань розробок, модернізації, продовження ресурсу та утилізації ОВТ;

готує самостійно або разом з іншими структурними підрозділами інформаційні, аналітичні матеріали, науково обґрунтовані пропозиції за призначенням Інституту для подання керівництву Міноборони і Збройних Сил та іншим державним органам за окремим дорученням;

бере участь в заходах міжнародного співробітництва за військово-технічним напрямом з відповідними органами іноземних держав, насамперед країнами-членами Європейського Союзу, НАТО та іншими міжнародними організаціями;

організовує та забезпечує проведення міжнародних конференцій з перспектив розвитку ОВТ;

організовує конкурси, виставки, наради, семінари з винахідництва та раціоналізації у Збройних Силах;

видає фаховий науково-технічний журнал, збірники наукових праць, тез науково-технічних конференцій, довідкових та інших видань з воєнно-технічних питань;

бере участь у розробці окремих розділів "Білої книги" в межах повноважень Інституту;

створює методологічні та нормативні документи з питань розроблення та модернізації ОВТ;

здійснює науково-методичне забезпечення функціонування системи охорони інтелектуальної власності у Збройних Силах;

здійснює заходи щодо координації патентно-ліцензійної, винахідницької та раціоналізаторської роботи у Збройних Силах, узагальнює та поширює передовий досвід щодо її організації та проведення;

здійснює перспективне і поточне планування діяльності Інституту;

здійснює цільову підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації в Інституті, інших наукових установах, вищих військових навчальних закладах держави, та за кордоном;

забезпечує захист персональних даних військовослужбовців та працівників Інституту;

провадить діяльність, пов'язану із державною таємницею, відповідно до встановленої категорії режиму секретності;

здійснює експертну оцінку матеріальних носіїв інформації щодо наявності відомостей, що становлять державну таємницю, та надає пропозиції про зміну грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації у військово-технічній галузі;

готує пропозиції державним експертам з питань таємниць Міноборони з визначення грифу секретності матеріальних носіїв інформації у військово-технічній галузі;

розглядає в установленому порядку звернення громадян;

опрацьовує запити і звернення народних депутатів України та громадян;

веде службове (мобілізаційне) діловодство;

забезпечує документування управлінської діяльності, збереженість службових документів, у тому числі електронних, що утворюються в процесі діяльності Інституту, своєчасне передавання їх на державне зберігання до Галузевого державного архіву Міноборони, відповідно до вимог чинного законодавства;

здійснює виконання функцій внутрішнього контролю, управління ризиками за напрямом діяльності Інституту;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України;

за рішенням Міністра оборони України може залучатися до виконання інших функцій, покладених на Міноборони.

Інститут може виконувати покладені на нього завдання і функції самостійно або разом з іншими структурними підрозділами.

8. Інститут для здійснення визначених повноважень та виконання завдань має право:

безкоштовно одержувати в установленому порядку (за запитом) від посадових осіб структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, органів військового управління, установ та організацій Міноборони та Збройних Сил інформацію, документи та матеріали для виконання покладених на Інститут завдань;

залучати в установленому порядку фахівців структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, органів військового управління, установ та організацій Міноборони та Збройних Сил для здійснення заходів, що проводяться Інститутом відповідно до покладених на нього завдань;

брати участь у службових нарадах, ініціювати скликання нарад, створення комісій, робочих груп, проводити наукові конференції та семінари з питань, що належать до компетенції Міноборони за напрямом діяльності Інституту;

брати участь у заходах військово-технічного співробітництва з іншими державами в установленому порядку;

представляти інтереси Міноборони в державних органах, органах місцевого самоврядування, міжнародних організаціях в межах повноважень Інституту;

використовувати інформаційні електронні бази даних, системи зв'язку й інформації Міноборони та Збройних Сил;

подавати в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення організаційно-штатної структури та уточнення наукових завдань Інституту;

в установленому порядку розробляти положення, порадники, правила, інструкції, методичні рекомендації та інші документи з питань, що відносяться до повноважень Інституту;

користуватися іншими правами в межах чинного законодавства, що стосуються покладених завдань на Інститут.

9. Інститут у процесі виконання покладених на нього завдань у встановленому законодавством порядку та в межах повноважень взаємодіє зі структурними підрозділами Міноборони та Генерального штабу, видами Збройних Сил, науковими установами Збройних Сил, установами та організаціями інших міністерств та органів виконавчої влади.

10. Інститут очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади в установленому законодавством України порядку.

Керівник інституту безпосередньо підпорядковується заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом повноважень).

За посадою керівник інституту є прямим начальником для особового складу Інституту.

11. Керівник інституту:

очолює Інститут і відповідає за організацію діяльності та керівництво Інститутом, за виконання завдань за функціональним призначенням;

виконує функції державного експерта з питань таємниць, організовує та координує діяльність експертної комісії при державному експерті з питань таємниць;

організовує виконання завдань щодо забезпечення формування, реалізації державної політики з питань національної безпеки і оборони, визначення засад ВТП у сфері розвитку ОВТ у мирний час та особливий період;

організовує та контролює виконання законів України, актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністра оборони України особовим складом Інституту;

організовує (за дорученням Міноборони) роботу Інституту з підготовки проєктів законів України, актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністра оборони України за напрямом діяльності Інституту (в межах повноважень) та несе персональну відповідальність за їх підготовку та супроводження;

організовує та контролює виконання робіт особовим складом Інституту щодо проведення експертизи проєктів законів України, актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністра оборони України та затверджує їх результати;