Державна податкова служба України розглянула лист щодо деяких питань оподаткування у разі здійснення діяльності, пов'язаної із майнінгом криптовалюти та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

В зверненні зазначено, що громадянин України має намір зареєструвати товариство та здійснювати господарську діяльність з майнінгу та зберігання і використання інформації за технологією блокчейн в інтересах іноземної компанії, яка зареєстрована на території Євросоюзу (Естонія, Швейцарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії), де легалізована криптовалюта. Нерезидент по договору управління майном надає товариству майнінг ферму.

Заявника цікавить:

1. Порядок оподаткування операцій по договору управління майном;

2. Як впливає амортизація переданого в управління майна за договором управління на ставку оподаткування;

3. Чи може товариство, що здійснює майнінг, бути на спрощеній системі оподаткування;

4. Як відбувається оподаткування доходу від діяльності із зберігання і використання інформації за технологією блокчейн;

5. Як відбувається оподаткування доходу від діяльності з майнінгу;

6. Чи оподатковується криптовалюта податком на додану вартість;

7. Як оподатковуються грошові кошти, надані нерезидентом як компенсація витрат на оренду, електроенергію та ремонт переданого в управління майна;

8. Як відбувається оподаткування доходу української компанії, отриманого від нерезидента;

9. Взяття на облік за договором управління майном.

Щодо питань 1 - 2

Правові відносини, що виникають за договором управління майном у цивільному законодавстві, встановлюються статтями 1029 - 1045 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (частина перша ст. 1030 ЦКУ).

Статтею 1032 ЦКУ визначено, що установником управління є власник майна.

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (ст. 1033 ЦКУ).

Статтею 1034 ЦКУ встановлено, що вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління. При цьому, установник управління може вказати в договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувача).

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік (частина третя ст. 1030 ЦКУ).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При здійсненні амортизацій основних засобів фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств коригується на різниці відповідно до норм ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 цієї статті (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 1034 ЦКУ вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління.

Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, до яких, зокрема, належать інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (абз. "к" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Виходячи з викладеного, якщо установник управління є нерезидентом, а управителем майна - резидент, то виплата вигоди від майна є доходом з джерелом походження з України, отриманим таким нерезидентом від провадження господарської діяльності. Резидент утримує податок з таких доходів, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.