Відповідно до вимог статей 1, 2, 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" з метою забезпечення поза межами кримінального провадження комплексного й ефективного захисту в суді інтересів держави, порушених унаслідок вчинення кримінальних, у тому числі корупційних, правопорушень або правопорушень, пов'язаних із корупцією, керуючись статтею 9 Закону України "Про прокуратуру", НАКАЗУЮ:

1. Першому заступнику та заступникам Генерального прокурора, заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівникам обласних, окружних, спеціалізованих на правах обласних та окружних прокуратур (далі - обласні, окружні прокуратури), їхнім першим заступникам та заступникам, керівникам відповідних структурних підрозділів забезпечувати належну організацію взаємодії з питань захисту інтересів держави поза межами кримінального провадження.

2. З цією метою керівникам органів прокуратури, їхнім першим заступникам та заступникам, керівникам структурних підрозділів та прокурорам прокуратур усіх рівнів під час реалізації повноважень у кримінальному провадженні, а також щодо участі у розгляді судами справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, забезпечити своєчасне виявлення порушень інтересів держави внаслідок вчинення кримінальних, у тому числі корупційних, правопорушень або правопорушень, пов'язаних із корупцією, які потребують захисту в суді шляхом застосування представницьких повноважень прокурора (пред'явлення позову, вступу в господарську, адміністративну чи цивільну справу, оскарження судового рішення), зокрема:

- спричинення кримінальним правопорушенням шкоди державі, позов про відшкодування якої у кримінальному провадженні не пред'являвся, у тому числі у зв'язку із закриттям кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, або залишений судом без розгляду;

- укладення правочинів, що порушують інтереси держави або створюють загрозу їх порушенню;

- настання негативних для держави наслідків за нікчемними правочинами;

- видання протиправних актів нормативного та індивідуального характеру, які порушують інтереси держави або створюють загрозу їх порушення;

- незаконної видачі суб'єктом владних повноважень документів дозвільного характеру;

- негативних для держави наслідків вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією;

- набуття необґрунтованих активів особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та/або за їх дорученням іншою фізичною чи юридичною особою;

- настання інших суспільно небезпечних наслідків вчинення кримінальних правопорушень, які неможливо усунути шляхом пред'явлення позову у кримінальному провадженні до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка згідно із законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

3. За наявності достатніх даних, що свідчать про існування обставин, визначених у пункті 2 цього наказу, забезпечувати передання структурним підрозділам представництва інтересів держави в суді (далі - підрозділи представництва), прокурорам окружних прокуратур згідно з розподілом обов'язків відповідних мотивованих висновків та матеріалів.

3.1. Зазначені документи в Офісі Генерального прокурора та обласних прокуратурах передавати за підписом керівників самостійних структурних підрозділів за погодженням із першими заступниками чи заступниками керівників прокуратур відповідного рівня згідно з розподілом обов'язків, а в окружних прокуратурах - за погодженням першого заступника або заступника керівника прокуратури.

3.2. У висновках щодо необхідності застосування представницьких повноважень наводити:

- чіткий опис обставин порушення інтересів держави (загрози порушення), дані про суб'єктів вчинення порушення та його негативні наслідки;

- положення нормативно-правових актів, які порушено;

- дані про майно, у тому числі земельні ділянки, їхні індивідуальні ознаки, вартість відповідного майна, що підлягає поверненню (витребуванню);

- інформацію щодо вжиття/невжиття заходів із захисту інтересів держави в суді компетентним органом, уповноваженим здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (за його наявності) відповідно до вимог законодавства;

- за наявності підстав - обґрунтування поважності пропуску строків позовної давності та на звернення до суду за захистом порушених інтересів держави;