Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування амортизації на малоцінні необоротні матеріальні активи (далі - МНМА) та відображення у додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток, веде облік за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та визначає об'єкт оподаткування податком на прибуток шляхом коригування фінансового результату на всі різниці, передбачені положеннями розділу III Кодексу.

ТОВ має на балансі МНМА, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ, вартість яких не перевищує 20 000 грн., термін використання - понад 1 рік.

ТОВ просить надати роз'яснення щодо включення до рядка 1.1.1 додатку РI до Декларації суми нарахованої амортизації МНМА.

Визначення поняття основні засоби для цілей оподаткування наведено у пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, в цілях оподаткування матеріальні активи, вартість яких не перевищує 20 000 гривень, не належать до основних засобів.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені положеннями Кодексу.