1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Індивідуальна податкова консультація


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
07.06.2021 N 2281/ІПК/99-00-04-03-03-06
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичної особи - підприємця і в межах компетенції повідомляє.
Фізична особа - підприємець планує обрати спрощену систему оподаткування платника єдиного податку другої групи із надання послуг по КВЕД 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", має у власності дві квартири та планує здавати їх в оренду.
Платник податку просить надати роз'яснення:
щодо можливості здавати в оренду квартири іноземцям, що приїжджають до України;
щодо зобов'язання фізичної особи - підприємця застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО), якщо сума безготівкових розрахунків перевищуватиме 1 000 000 грн;
щодо можливості фізичною особою - іноземним громадянином здійснювати оплату по договору оренди з іноземного рахунку у валюті, який відкритий на території іншої держави на рахунок фізичної особи - підприємця відкритий в Україні;
чи підпадають під визначення "населення", наведене в пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, іноземні громадяни, які на законних підставах перебувають (проживають) на території України;
скільки потрібно проживати іноземному громадянину в Україні "тривалий час" щоб входити до складу населення.
Щодо можливості здавати в оренду квартири іноземцям, що приїжджають до України, та віднесення до визначення "населення", наведеного в пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, іноземних громадян
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.
Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).
Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Поняття "населення" у розумінні пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не є специфічним, а використовується у загальному значенні.
При цьому "населення" - це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).
Слід зауважити, що дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні є нерезидентами відповідно до пп. "б" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Разом з тим слід зазначити, що згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність"(далі - Закон N 959) зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Про підприємництво"(ст. 5 Закону N 959).
Отже, якщо фізична особа - нерезидент відноситься до іноземних громадям, які проживають в Україні та знаходяться в її юрисдикції, то фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи має право надавати послуги з здавання нерухомості в оренду таким іноземним громадянам за умови дотримання усіх вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексом.

................
Перейти до повного тексту