Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула Ваше звернення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та в межах компетенції повідомляє.

Платник повідомив, що є фізичною особою-підприємцем та платником єдиного податку третьої групи. Місце провадження діяльності збігається з податковою адресою платника та місцем проживання. В зв'язку із цим платник просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо обов'язку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та можливості застосування пільги зі сплати цього податку. Конституція України та Цивільний кодекс України (далі - ЦКУ) закріпили право приватної власності (ст. 41 Конституції України та ст. 325 ЦКУ). Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (п. 1 ст. 320 ЦКУ).

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлено нормами ст. 266 ПКУ, відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 якої платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пільги зі сплати податку встановлено п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Зокрема, пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено зменшення бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;