Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ (далі - Підприємство) щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до запиту, Підприємство надає послуги із перевезення пасажирів річковим транспортом.

Підприємство просить надати роз'яснення на наступні питання.

1. Чи необхідно застосовувати РРО у разі здійснення розрахунків за послуги за допомогою системи дистанційного обслуговування, що належить банку, Ощад 24/7?

2. Коли необхідно проводити розрахункову операцію через РРО?

За наявною інформацією, Підприємство має зареєстровані у встановленому порядку РРО.

Щодо першого питання.

Згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист від 13.01.2021 р. N 57-0010/2314) законодавство України не містить термінів/понять "сервіс переказу коштів" та "банківські системи дистанційного обслуговування".

Водночас, як зазначено в роз'ясненні Національного банку України законодавство містить термін "система дистанційного обслуговування", що охоплює системи типу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний банкінг", "платіжний застосунок" та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22 із змінами та доповненнями).

Відповідно роз'яснення Національного банку України (лист від 13.01.2021 р. N 57-0010/2314), до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад 24/7 тощо.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону N 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону N 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;