Державна податкова служба України розглянула звернення стосовно можливих наслідків нелегального використання комп'ютерного програмного забезпечення юридичними та фізичними особами - підприємцями та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, ТОВ здійснює представництво інтересів іноземних компаній - розробників комп'ютерного програмного забезпечення з питань захисту прав інтелектуальної власності в Україні. З метою з'ясування всіх можливих наслідків нелегального використання комп'ютерного програмного забезпечення юридичними та фізичними особами - підприємцями.

У ТОВ виникли наступні питання:

1. чи є доходом для платника податків ринкова вартість комп'ютерного програмного забезпечення, яке нелегально використовується ним в його господарській діяльності (у платника податків відсутні первинні документи щодо його придбання);

2. якщо так, то коли такий дохід виникає у платника податків;

3. якщо так, то які санкції можуть бути застосовані до такого платника податків органами державної фіскальної служби у разі виявлення фактів відсутності первинних документів щодо придбання комп'ютерного програмного забезпечення та недекларування ним такого доходу (ринкової вартості комп'ютерного програмного забезпечення, що нелегально використовується платником податків в його господарській діяльності);

4. чи є правомірним (законним) дохід, що отримується платником податків, який використовує нелегальне комп'ютерне програмне забезпечення при наданні послуг третім особам (наприклад, отримана від замовника оплата вартості наданих послуг з проектування металевих або будівельних конструкцій);

5. якщо такий дохід є неправомірним (незаконним), то які санкції можуть бути застосовані до платника податків органами державної фіскальної служби у разі виявлення факту такого неправомірного доходу (наприклад, виявлення факту отримання оплати за надання послуг з проектування металевих або будівельних конструкцій за допомогою нелегального комп'ютерного програмного забезпечення);

6. які заходи можуть бути вжиті органами державної фіскальної служби у випадку отримання інформації про нелегальне використання комп'ютерного програмного забезпечення платником податків в його господарській діяльності.

Визначення терміну "комп'ютерна програма" міститься в Законі України "Про авторське право і суміжні права"від 23 грудня 1993 року N 3792-XII (далі - Закон про авторське право) та ст. 2 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" від 23 березня 2000 року N 1587-III. Згідно з цими нормативними документами комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Комп'ютерні програми належать до об'єктів права інтелектуальної власності (ст. 420 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 N 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ)). При цьому розрізняють особисті немайнові і майнові права інтелектуальної власності. Особисті немайнові права належать автору і не можуть бути передані (відчужені) іншим особам, за винятками, встановленими законом (ст. 14 Закону про авторське право, ст. 423 і 438 ЦКУ). Що стосується майнових прав на об'єкт авторського права, то вони можуть бути передані (відчужені) третім особам (ст. 15 Закону про авторське право).

Отже, всі майнові та немайнові права на програмне забезпечення належать їх автору і можуть використовуватися лише з його дозволу.

До питань 1, 2, 4

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 р. N 996-ХІV (далі - Закон N996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за N 168/704 (далі - Положення 88).

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи ( ч. 1 ст. 9 Закону N 996, п. 2.2 Положення N 88).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.