Державна податкова служба України розглянула звернення (далі - Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі РРО та/або ПРРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно запиту, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи без ПДВ) та здійснює діяльність у сфері послуг.

Підприємець просить надати роз'яснення з наступних питань.

Чи можуть різні суб'єкти господарювання використовувати спільно один платіжний термінал, який запрограмований так, що кошти надходимуть окремо на рахунки кожного суб'єкта господарювання, що відкриті в банківській установі?

Чи обов'язково потрібно підключати платіжний термінал до РРО та/або ПРРО або ж його можна використовувати (розміщувати) окремо один від одного?

Щодо першого питання.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-ХIV "Про Національний банк України" Національний банк України, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

У зв'язку з цим, для вирішення питання щодо спільного використаннярізними суб'єктами господарювання платіжного терміналу, пропонуємо звернутися до Національного банку України.

Щодо другого питання.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону N 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону N 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: