1.1. Галузева угода (надалі Угода) укладена на 2020-2022 роки між роботодавцями в особі асоціації "Украгробуд" (далі - Роботодавці) та профспілковим органом в особі Професійної спілки працівників АПК України (далі - Профспілка), які надалі іменуються Сторонами.

1.2. Сторони визнають повноваження одна одної для укладання цієї Угоди та реалізації її норм і зобов'язань на підприємствах, що перебувають у сфері дії Сторін.

Сторони керуються принципами рівноправності, взаємної поваги та недопущення дискримінації у сфері трудових відносин за будь-якими ознаками.

1.3. Сторони в період дії Угоди спрямовуватимуть зусилля на вирішення першочергових соціально-економічних і трудових завдань в агропромисловому будівництві: забезпечення зайнятості населення та скорочення рівня безробіття, удосконалення оплати праці, підвищення рівня номінальної і реальної заробітної плати, забезпечення своєчасності її виплати, покращення умов праці і соціального забезпечення працівників, підвищення ефективності соціального діалогу на всіх рівнях.

1.4. Угода набирає чинності з 1 січня 2020 року і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.

Угода не втрачає чинності в разі зміни складу, структури, найменування будь-якого органу, який представляє одну зі Сторін, від імені яких цю Угоду укладено та підписано.

1.5. Угода не обмежує прав підприємств установлювати у колективних договорах відповідно до повноважень сторін вищі та додаткові, порівняно із передбаченими законодавством, Генеральною угодою і цією Угодою, гарантії, соціально-трудові пільги та інші норми.

1.6. Положення і норми Угоди є нормами прямої дії і, як мінімальні гарантії, є обов'язковими для дотримання в колективних договорах та при вирішенні питань регулювання соціально-економічних і трудових відносин на підприємствах, що перебувають у сфері дії Сторін, які підписали Угоду.

1.7. Зміни і доповнення до цієї Угоди вносяться у зв'язку зі змінами чинного законодавства, Генеральної угоди або за ініціативи однієї із Сторін після проведення переговорів та досягнення домовленостей і підписуються сторонами не пізніше як через 5 днів після завершення переговорів.

Пропозиції кожної із сторін щодо внесення змін і доповнень до Угоди повинні розглядатися сторонами на переговорах протягом 10 днів з дня отримання їх іншою стороною.

Зміни і доповнення набирають чинності з дня підписання або у визначені в них терміни.

1.8. Роботодавцям і виборним органам профспілки підприємств і організацій системи асоціації "Украгробуд", незалежно від форм власності і господарювання рекомендуємо впродовж місяця після набрання цією Угодою чинності, в установленому порядку, укласти колективні договори або внести відповідні зміни до чинних колективних договорів і забезпечити реалізацію її норм і положень, як мінімальних гарантій.

1.9. Асоціація "Украгробуд" у триденний термін з дня підписання Угоди, змін і доповнень до неї, подає їх на повідомну реєстрацію до Мінсоцполітики України. Після реєстрації протягом 7 днів забезпечують тиражування Угоди або Змін до неї і надсилають: Асоціація - роботодавцям підприємств, а Профспілка - відповідним виборним органам організацій Профспілки.

1.10. Норми цієї Угоди, що передбачають витрати за рахунок прибутку підприємств, встановлюються в колективних договорах з урахуванням фінансових можливостей підприємств.

1.12. Жодна із Сторін, що уклали Угоду, не може протягом строку її дії в односторонньому порядку приймати рішення, які встановлюють, змінюють або припиняють дію норм і положень цієї Угоди.

Сторони домовилися:

2.1. Сприяти стабілізації і розвитку галузі аграрного будівництва і промисловості будівельних матеріалів, будівництву доріг на селі, підвищенню ефективності та прибутковості підприємств, конкурентоспроможності продукції, забезпеченню належного рівня трудових доходів працівників.

2.2. Забезпечувати створення умов розвитку виробництва на території України продукції з високою доданою вартістю.

2.3. Надавати консультаційну та інформаційну підтримки щодо виконання вимог Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання".

2.4. Розробляти та вносити до відповідних органів державної влади конкретні пропозиції щодо:

- захисту інтересів вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку від демпінгового, субсидованого та зростаючого імпорту;

- розробки та запровадження заходів щодо підтримки суб'єктів господарювання за рахунок державних чи місцевих ресурсів з урахуванням Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання";

- розширення зовнішніх ринків збуту продукції, забезпечення сприятливих умов для її експорту та доступу на зовнішні ринки.

Роботодавці зобов'язуються:

2.5 Сприяти залученню інвестицій у виробництво.

2.6. Вживати заходів щодо:

- подолання технологічної відсталості та прискорення оновлення основних засобів з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств та створення сучасних робочих місць;

- економічного стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій та розвитку альтернативних видів палива, спрямованих на скорочення споживання традиційних видів енергоносіїв;

- сприяти запровадженню суб'єктами господарювання програм та міжнародних стандартів соціальної відповідальності бізнесу;

- здійснювати економічний аналіз та прогнозування виробництва та попиту на продукцію. Розробляти для підприємств рекомендації з цих питань;

- сприяти підвищенню кваліфікації та навчання керівників і фахівців підприємств на умовах госпрозрахунку;

- створювати умови та надавати можливість для забезпечення участі представників профспілки в управлінні підприємствами галузі згідно з чинним законодавством.

2.7. Застосовувати на підприємствах всіх форм власності і видів господарювання регулювання виробничо-трудових та соціально-економічних питань шляхом укладання колективних договорів згідно з чинним законодавством.

2.8. Залучати представників профспілкових організацій у порядку, визначеному законодавством, колективними договорами і статутами підприємств до:

- удосконалення системи оплати праці;

- розроблення та внесення змін до статутів підприємств (крім новостворених суб'єктів господарювання) у частині повноважень профспілок представляти інтереси працівників та захисту їх соціально-економічних та трудових прав;

- розроблення внутрішніх документів підприємств, внесення змін та доповнень до них (правил внутрішнього трудового розпорядку, програми розвитку персоналу та інше);

- підготовки пропозицій стосовно розподілу прибутку державних підприємств на соціальний розвиток трудових колективів.

Профспілка зобов'язується:

2.9. Сприяти розвитку та ефективності виробництва, запровадженню нової техніки і технологій.

2.10. Брати участь, через своїх представників, в управлінні підприємствами та їх соціальною сферою, організаційних заходах щодо удосконалення управління, підвищення мотивації праці та зацікавлення працівників у збільшенні прибутку.

2.11. Інформувати роботодавців про заходи, які проводитимуться Профспілкою і зачіпають інтереси роботодавців.

2.12. Проводити роз'яснювальну роботу в колективах щодо діяльності соціальних партнерів, спрямовану на удосконалення виробництва, економічного і соціального стану підприємств і галузі в цілому та збалансування інтересів роботодавців і працівників.

Роботодавці зобов'язуються:

3.1. Завчасно інформувати відповідні органи Профспілки у випадках: реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) реструктуризації, корпоратизації, зміни власника, перепрофілювання, санації, загрози банкрутства (порушення справи про банкрутство), часткового зупинення виробництва, ліквідації підприємства, з наданням інформації про планові заходи і пов'язані з ними звільнення працівників. Причини і строки таких звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися. Проводити не пізніше ніж за три місяці з часу прийняття відповідного рішення консультацій з профспілковою стороною про заходи щодо запобігання, зменшення або пом'якшення негативних соціальних наслідків цих процесів, розглядати та враховувати пропозиції профспілкової сторони з цих питань.

3.2. Забезпечувати, у разі прийняття відповідних рішень, участь представників профспілкової організації у роботі комісій з реорганізації, ліквідації тощо.

3.3. Не допускати перепрофілювання та ліквідації об'єктів соціально-культурної сфери без згоди виборного органу Профспілки.

3.4. При укладенні договору купівлі-продажу об'єкту соціально-культурної сфери включати до договору зобов'язання щодо:

- збереження та раціонального використання робочих місць;

- збереження соціально-трудових гарантій та об'єктів соціально-побутового призначення;

- створення безпечних і нешкідливих умов праці.

3.5. Вживати заходів у межах повноважень щодо застосування механізмів відновлення платоспроможності (санації, реструктуризації тощо) підприємств, у яких виникли тимчасові труднощі із здійсненням господарської діяльності.

3.6. Гарантувати додержання прав та інтересів працівників, які звільняються у зв'язку з реорганізацією, банкрутством підприємства, зокрема щодо: порядку звільнення, виплати вихідної допомоги, працевлаштування, інших пільг і компенсацій таким працівникам, передбачених чинним законодавством, цією Угодою і колективним договором.

3.7. Забезпечити у випадку ліквідації підприємства (за умови прийняття рішення органом управління) в першочерговому порядку виплату усіх грошових виплат, що належать працівнику від підприємства, та задоволення вимог, що виникли із зобов'язань перед працівниками підприємства (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства) та зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, згідно з чинним законодавством і колективним договором.

Профспілка зобов'язується:

3.8. Представляти права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем щодо управління підприємством, а також у разі зміни організації праці, форми власності, банкрутства.

3.9. Представляти інтереси працівників підприємства в комітеті кредиторів та у випадку проведення процедур банкрутства з правом дорадчого голосу.

Сторони домовилися:

4.1. Співпрацювати з органами державної служби зайнятості з метою:

- консультування, навчання вивільнюваних працівників з питань законодавства про зайнятість, можливостей самореалізації на ринку праці, основам підприємницької діяльності;

- підбору роботи й працевлаштування працівників, які вивільняються з ініціативи Роботодавця.

4.2. Створювати сприятливі умови для подальшої легалізації зайнятості та оплати праці працівників, виявлення та знищення тіньових схем у трудових відносинах в агропромисловому будівництві.

4.3. Відновлювати систему наставництва, стажування, підвищення та підтвердження кваліфікації безпосередньо на виробництві.

4.4. Проводити професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників у періоди їх неповної зайнятості та для працівників, які перебувають під загрозою вивільнення.

4.5. Сприяти забезпеченню періодичності підвищення кваліфікації працівників (не рідше, ніж один раз у п'ять років) та проведення їх перепідготовки.

4.6. Створювати умови щодо:

- розвитку центрів професійного навчання при асоціації роботодавців;

- запровадження системи підтвердження кваліфікації за робітничими професіями за результатами неформального навчання.

4.7. Спрямувати зусилля на удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, професійного навчання працівників шляхом розвитку механізмів стимулювання участі підприємств у підготовці кадрів.

Сторони рекомендують включати до колективних договорів положення щодо:

4.8. Проведення підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на п'ять років, зокрема у періоди їх неповної зайнятості, та працівників, які перебувають під загрозою вивільнення.

Роботодавці зобов'язуються:

4.9. Вживати передбачені законодавством заходи щодо забезпечення відповідних умов для зайнятості працівників.

4.10. У разі необхідності звільнення працівників за ініціативою роботодавця у зв'язку із скороченням чисельності або штату за наявності умов економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру (ліквідація, злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення, перепрофілювання підприємства, зміни в організації виробництва та праці):

- не пізніше як за три місяці до звільнення подавати виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) інформацію про причини наступного звільнення, кількість і категорії працівників, які підлягатимуть звільненню, строки проведення звільнення;

- проводити консультації з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) та визначати заходи щодо запобігання звільненню чи зведення його до мінімуму та пом'якшення несприятливих наслідків звільнення.

4.11. У разі виникнення загрози масових звільнень працівників у зв'язку із скороченням (10 і більше відсотків від загальної чисельності) вживати заходи для їх запобігання з урахуванням пропозицій виборного органу первинної організації Профспілки, зокрема:

- обмежувати або не допускати прийняття на роботу нових працівників;

- обмежити надурочні роботи та роботи у вихідні дні;

- запроваджувати режим неповного робочого часу, але не менше половини від норми робочого часу, на термін, що не перевищує шести місяців;

- застосовувати поетапне звільнення у зв'язку зі скороченням;

- надавати можливість працівникам для навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації;

- протягом строку попередження працівника (за 2 місяці до звільнення) надавати за його бажанням вільний від роботи час для самостійного працевлаштування із збереженням заробітної плати не менше як один робочий день на тиждень;

- звільняти працівника лише за відсутності можливостей переведення його за згодою на іншу роботу, що відповідає його кваліфікації або яку він згодний виконувати;

- інші заходи передбачені колективним договором та визначені шляхом консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації.

Профспілка зобов'язується:

4.12. Аналізувати інформації роботодавців про наступне звільнення працівників, його причини та проводити переговори і консультації з роботодавцями з цього приводу.

4.13. Вносити пропозиції та домагатися від роботодавців здійснення конкретних заходів щодо запобігання вивільненню працівників чи зведенню їх кількості до мінімуму.

4.14. Вносити пропозиції до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів щодо звільнення працівників, які є членами цих первинних профспілкових організацій.

4.15. У разі скорочення чисельності чи штату, застосування режиму неповного робочого часу та інше не давати згоди на збільшення обсягів надурочних робіт, збільшення тривалості робочих змін та інше.

4.16. Вести роз'яснювальну роботу серед працівників щодо їх трудових прав та захисту у разі вивільнення.

4.17. Надавати практичну допомогу у відстоюванні трудових прав працівників перед роботодавцями, представляти їх інтереси у державних органах зайнятості.

4.18. Здійснювати громадський контроль за дотриманням законодавства про працю та зайнятість.

4.19. Проводити навчання членів Профспілки з питань зайнятості.

Сторони домовилися:

5.1. Регулювання трудових і соціально-економічних відносин на галузевому, виробничому рівнях здійснюється на засадах рівноправності, гендерної рівності, недопущення дискримінації залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання.

5.2. На підприємствах усіх форм власності трудовий договір укладається, як правило, на невизначений термін (безстроковий трудовий договір).

Зміна безстрокового трудового договору на строковий згідно з чинним законодавством не допускається.

Трудовий договір, як правило, укладається в письмовій формі і оформляється наказом.

Трудовий договір на визначений термін (строковий трудовий договір) може укладатися лише за умови, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк, у випадках, встановлених Законами України.

5.3. Забороняється вимагати, примушувати, схиляти працівників до виконання роботи, що не входить до їх обов'язків і не обумовлена трудовим договором (угодою) без їх згоди і відповідного оформлення і оплати праці згідно з чинним законодавством, цією Угодою і колективним договором.

5.4. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену його трудовим договором, допускається лише за його згоди у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством.

5.5. Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень.

Тривалість щоденної роботи в межах робочого тижня повинна бути однаковою.

Колективним договором тривалість щоденної роботи в окремих випадках може бути продовжена до 10 годин за умови дотримання тижневої тривалості норми робочого часу 40 годин, крім працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці.

5.6. Скорочений робочий час встановлюється згідно з чинним законодавством для працівників віком від 15 до 18 років, а також зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці та у інших випадках, передбачених чинним законодавством.

В колективному договорі може встановлюватися скорочений робочий час для жінок, які мають 3 і більше дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, осіб з сімейними обов'язками (жінок і чоловіків, які самостійно виховують дітей) і інших категорій працівників за рахунок власних коштів підприємства.

5.7. Неповний робочий час

Неповний робочий час (день, тиждень) з ініціативи роботодавця може запроваджуватися лише у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці за письмовим попередженням працівників не пізніше, як за два місяці.

При цьому тривалість робочого часу не може бути меншою від половини норми робочого, а термін його застосування не повинен перевищувати шести місяців.

Неповний робочий час за ініціативи працівника встановлюється за угодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством.

5.8. Тривалість робочого часу в дні, які передують дням державних або релігійних свят, установлених чинним законодавством, скорочується на одну годину.

На безперервно діючих підприємствах або видах робіт, де з виробничих причин неможливе зменшення тривалості робочого часу у передсвяткові дні, робота в такий час компенсується наданням додаткового часу відпочинку або за згодою сторін оплачується як надурочна.

5.9. У разі восьмигодинної роботи в нічний час (з 22-00 до 6-00) тривалість робочого часу скорочується на одну годину.

Якщо на нічний час припадає менше ніж вісім годин, тривалість робочого часу скорочується пропорційно.

Ці положення не поширюються на працівників, які працюють за скороченим робочим часом, а також на безперервно працюючих підприємствах або на окремих роботах, де неможливе зменшення робочого часу, та на умовах трудового договору, яким передбачена робота в нічний час.

5.10. Основним видом режиму робочого часу є п'ятиденний робочий тиждень з однаковою щоденною тривалістю робочого часу. Він є базовим для обчислення норми тривалості робочого часу при встановленні інших режимів роботи: шестиденного робочого тижня, підсумованого обліку робочого часу, режиму неповного робочого часу тощо.

Незалежно від режиму роботи, що застосовується на підприємстві, встановлена законодавством і цією Угодою норма тривалості робочого часу (40 годин на тиждень) є обов'язковою.

5.11. У разі, коли робота виконується в дві, три або чотири зміни працівниками, які об'єднані у зміни, чергуються у змінах рівномірно, в порядку, встановленому в колективному договорі.

Кожна зміна виконує роботу згідно з графіком змінності, що затверджується на строк не менший за один місяць, і доводиться до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до введення його в дію.

Установлення графіків змінності на строк менший як один місяць не допускається.

Залучення працівників на роботу протягом двох змін підряд забороняється чинним законодавством.

Тривалість перерви між змінами не може бути меншою за подвійну тривалість робочої зміни (включаючи час перерви на обід).

5.12. На підприємствах, їх виробничих підрозділах у разі виробничої необхідності може запроваджуватися підсумований облік робочого часу, крім працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці.

Обліковий період установлюється колективним договором.

Тривалість робочого часу за обліковий період повинна дорівнювати встановленій нормі робочого часу за цей період.

При підсумованому обліку робочого часу максимальна тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 12 годин, а робочого тижня - 48 годин.

Робота понад нормальну тривалість робочого часу в певні періоди може компенсуватися меншою тривалістю робочого часу в інші періоди або наданням додаткових днів відпочинку в межах облікового періоду.

Умови застосування підсумованого обліку робочого часу, тривалість робочого дня, порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним договором.

Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу затверджуються і доводяться до відома працівників не пізніш як за один місяць до введення їх у дію.

Невиконання норми робочого часу в обліковому періоді допускається лише у разі встановлення неповного робочого часу.

Невідпрацьований з вини роботодавця час до норми тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачується як час простою.

Відпрацьований час понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачується як надурочна робота.

5.13. Надурочні роботи (понад встановлену норму тривалості робочого часу) можуть застосовуватися лише у випадках, передбачених чинним законодавством, за письмовою згодою працівника та за обов'язковим погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації і не повинні перевищувати 4 години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

5.14. Тривалість основної щорічної оплачуваної відпустки на підприємствах, незалежно від форми власності, встановлюється згідно з чинним законодавством і не може бути меншою за 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який дає право на основну щорічну оплачувану відпустку.

5.15. Працівникам з ненормованим робочим днем обов'язково надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 7 календарних днів (орієнтовний перелік посад і професій з ненормованим робочим днем - додаток 5 до цієї угоди).

Список посад, робіт і професій з ненормованим робочим днем на підприємстві та конкретна тривалість відпустки встановлюються в колективному договорі підприємства.

Роботою на умовах ненормованого робочого часу вважається епізодична робота за вказівкою роботодавця або коли без такої вказівки працівник зобов'язаний працювати понад норму робочого часу.

У разі, коли працівник з ненормованим робочим днем залучається до роботи понад норму робочого часу систематично, така робота вважається надурочною і повинна проводитися у дозволених межах і оплачуватися як надурочна.

5.16. Працівники можуть залучатися до роботи у дні, які є для них вихідними, а також у святкові та неробочі дні, лише у випадках та на умовах, передбачених чинним законодавством.

5.17. Щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці надаються за Списками виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290 із змінами та доповненнями.

Конкретну тривалість щорічних додаткових відпусток встановлювати у колективних чи трудових договорах: за роботу із шкідливими і важкими умовами праці залежно від результатів атестації робочих місць та часу зайнятості працівника в цих умовах (стаття 7 Закону України "Про відпустки"), а відпусток за особливий характер праці - залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (стаття 8 Закону України "Про відпустки").

5.18. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцями за погодженням з виборними органами Профспілки на початок календарного року і доводяться до відома всіх працівників.

5.19. Забороняється ненадання щорічних основної і додаткових відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року працівникам віком до 18 років, а також працюючим з шкідливими і важкими умовами праці, чи з особливим характером роботи.

5.20. В колективному договорі можуть встановлюватися додаткові і соціальні відпустки, оплачувані за рахунок власних коштів (прибутку) підприємства.

Рекомендувати, при наявності коштів на підприємствах, встановлювати в колективних договорах:

- додаткову відпустку працівникам із збереженням середнього заробітку у випадках одруження, народження дитини, поховання не менше 3-х днів;

- робочий час для осіб, які мають дітей віком до 14 років або дитину інваліда, на одну годину на тиждень менше встановленої тривалості із збереженням розміру заробітної плати;

- скорочений робочий час для жінок, які мають 3 і більше дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, осіб з сімейними обов'язками (жінок і чоловіків, які самостійно виховують дітей) і інших категорій працівників.

5.21. Відпустки без збереження заробітної плати можуть надаватися у випадках та на умовах, встановлених чинним законодавством.

5.22. Режим роботи встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.

Правила не повинні суперечити трудовому законодавству, нормам і положенням цієї Угоди, колективного договору, нормативним актам роботодавця.

5.23. Протидіяти використанню на підприємствах нелегальної праці без офіційного укладення трудових договорів, а також підміни їх цивільно-правовими договорами.

Профспілка зобов'язується:

5.24. Здійснювати громадський контроль за дотриманням на підприємствах законодавства про працю, зокрема щодо режиму робочого часу і часу відпочинку. У разі виявлення порушень вносити Роботодавцям подання про їх усунення.

5.25. Надавати працівникам консультації та правову допомогу з питань законодавства про робочий час і час відпочинку.

Нормування праці

Сторони домовилися:

6.1. Норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування повинні в обов'язковому порядку встановлюватися для всіх робітників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва.

Роботодавці зобов'язуються:

6.2. Забезпечити запровадження обґрунтованих норм і нормативів праці відповідно до досягнутих рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

6.3. Проводити перегляд та заміну норм праці по мірі атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технологій та організаційно-технічних заходів, що забезпечують підвищення продуктивності праці, а також у разі зміни умов, що призвели до зниження продуктивності праці.

6.4. Запровадження нових, перегляд і зміну встановлених норм праці здійснювати за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації та завчасним, не пізніше як за два місяці, повідомленням працівників.

6.5. Завчасно роз'яснювати працівникам причини та умови запровадження нових чи зміни діючих норм праці.

6.6. Проводити консультації з виборним органом первинної профспілкової організації щодо об'єктивності і необхідності запровадження нових і заміну діючих норм і нормативів праці.

Профспілка зобов'язується:

6.7. Сприяти запровадженню об'єктивних, обґрунтованих норм праці, визначених виходячи з нормальних умов праці та техніко-технологічних характеристик, організаційно-технічних умов.

6.8. Представляти і захищати права працівників, порушених унаслідок застосування норм праці, які потребують необґрунтованого підвищення інтенсивності праці, що перевищує нормальну.

Оплата праці

Сторони домовилися:

6.9. Фонд оплати праці на підприємствах усіх форм власності визначається роботодавцем на умовах, встановлених в колективному договорі.

Частка фонду оплати праці (без нарахувань) у валових (операційних) витратах підприємства не може бути меншою за 30 відсотків.

Фонд оплати праці збільшується з урахуванням збільшення обсягів виробництва (у вартісному виразі), підвищення законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати і галузевих гарантій оплати праці та відповідно до підвищення індексу цін на споживчі товари і послуги.

6.10. На госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності форми і системи оплати праці, тарифні сітки, відрядні розцінки, схеми посадових окладів, перелік, розміри та умови виплати надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством і цією Угодою.

6.11. Роботодавці повинні вжити заходів щодо удосконалення структури заробітної плати. Частка основної (тарифної) заробітної плати у середній не може бути меншою за 70 відсотків.

6.12. Установити мінімальний розмір тарифної ставки робітника 1-го розряду за повністю виконану місячну (годинну) норму робочого часу з нормальними умовами праці як базовий для формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) у розмірі не нижче 230 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законодавством України.

Установити мінімальні коефіцієнти співвідношень тарифних ставок окремих робітників за видами виконуваних робіт до тарифної ставки робітника 1-го розряду та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень згідно з Додатком 1.

Окремим висококваліфікованим робітникам, які зайняті на особливо важливих, відповідальних роботах, в колективних договорах визначаються підвищені тарифні ставки (місячні оклади) за міжрозрядними коефіцієнтами до 2,7 до тарифної ставки робітника першого розряду відповідного виду роботи чи професії.

6.13. Встановити мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) некваліфікованого робітника (працівника) на госпрозрахункових підприємствах за повністю виконану місячну норму робочого часу, який працює у нормальних умовах праці у розмірі, не меншому ніж 90 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) робітника (працівника) 1 розряду.

6.14. Установити мінімальний посадовий оклад техніка всіх спеціальностей (без категорії) на рівні тарифної ставки робітника третього розряду основного виробництва в розрахунку на місяць.

6.15. Установити мінімальні коефіцієнти співвідношень тарифних ставок і місячних посадових окладів робітників загальних (наскрізних) професій до місячного посадового окладу техніка всіх спеціальностей (без категорії) згідно з Додатком 3.

6.16. Установити мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців до посадового окладу техніка всіх спеціальностей (без категорії) згідно з Додатком 2.

6.17. При застосуванні відрядної форми оплати праці відрядна розцінка визначається шляхом ділення годинної (денної) тарифної ставки відповідного тарифного розряду на годинну (денну) норму виробітку. Розцінка може визначатися шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки відповідного тарифного розряду на встановлену норму часу.

6.18. Класифікація робіт за відповідними тарифними розрядами, віднесення робітників до певних кваліфікаційних розрядів, а керівників (крім керівників підприємств), професіоналів і фахівців - до тарифних кваліфікаційних категорій в обов'язковому порядку здійснюється роботодавцями згідно з Довідниками кваліфікаційних характеристик професій працівників і узгоджується з виборним органом первинної профспілкової організації.

6.19. Присвоєння, підвищення та перегляд кваліфікаційних розрядів робітникам та кваліфікаційних категорій професіоналам і фахівцям проводиться згідно з чинним законодавством та Положенням, затвердженим на підприємстві у встановленому порядку.

6.20. Рекомендувати установлювати у колективних договорах підприємств:

6.20.1. Форми і системи оплати праці, умови запровадження та розміри премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та галузевою угодами.

6.20.2. Перелік, умови запровадження та розміри доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників підприємств згідно з додатком 4 до цієї Угоди.

6.20.3. Перевищення щорічними темпами зростання середньої заробітної плати прогнозних показників зростання реальної заробітної плати на підприємствах, де середня заробітна плата є нижчою ніж три законодавчо встановлених прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

6.20.4. Норм стосовно мінімальних рівнів в оплаті праці.

6.20.5. Умов оплати праці висококваліфікованих працівників основних професій.

6.20.6. Заходів, спрямованих на збільшення частки оплати праці в операційних витратах з реалізованої продукції, робіт, послуг.

6.21. При застосуванні режиму неповного робочого часу за ініціативи роботодавця, оплата праці здійснюється на умовах, встановлених в колективному договорі. При цьому її розмір не може бути меншим за встановлений згідно з трудовим договором.

Роботодавець повинен забезпечувати сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

6.22. При застосуванні неповного робочого часу за ініціативи працівника за угодою між працівником і роботодавцем оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не обмежує будь-яких соціально-трудових прав і пільг, встановлених в колективному договорі.

6.23. При застосуванні скороченого робочого часу для пільгових категорій працівників розмір основної заробітної плати визначається на умовах колективного договору, але не менше від встановленого для відповідної категорії працівника при нормальній тривалості робочого часу.

6.24. Час простою оплачується:

- з вини роботодавця - у розмірі не меншому за дві третини середньої заробітної плати працівника, розрахованих пропорційно до тривалості простою;

- з причини, незалежних від роботодавця і працівника - у розмірі не меншому за дві третини тарифної ставки (окладу), посадового окладу, розрахованих пропорційно до тривалості простою.

Час простою з вини працівника не оплачується.

6.25. Робота в надурочний час оплачується:

- всі години відпрацьовані понад встановлену норму робочого часу на тиждень оплачуються в подвійному розмірі годинної ставки працівника;

- якщо надурочні роботи складають понад 120 годин на рік, оплата за відпрацьовані понад цю норму години проводиться у потрійному розмірі не пізніше 15 січня наступного року;

- при відрядній формі оплати праці обсяг виконаної в надурочний час роботи оплачується за подвійними відрядними розцінками.

У разі застосування підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочна робота всі відпрацьовані години понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді.

6.26. Робота у вихідні, святкові та неробочі дні оплачується працівникам у подвійному розмірі:

- при відрядній формі оплати праці - за подвійними відрядними розцінками;

- при почасовій оплаті праці - у подвійному розмірі встановленої тарифної годинної або денної ставки.

У разі, якщо робота у вихідні, святкові і неробочі дні проводиться понад норму робочого часу (у разі відмови працівника від іншого дня відпочинку) оплата здійснюється як за надурочну роботу.

6.27. При поділі робочого дня на частини тарифна ставка (оклад) збільшується не менше як на 20 відсотків.

6.28. У разі виконання працівниками робіт різної кваліфікації оплата здійснюється за тарифною ставкою (окладом), посадовим окладом вищої кваліфікації.

Таким же чином оплачується виконання працівником робіт, що належать до різних спеціальностей.

Оплата праця працюючих за відрядною формою оплачується за розцінками, визначеними виходячи з тарифної ставки, що відповідає спеціальності і розряду працівника та норм виробітку (часу), встановленими для робіт, що виконуються.

6.29. Оплата праці у разі невиконання норм праці, трудових обов'язків здійснюється у розмірі:

- не нижчому за середню заробітну плату, розраховану пропорційно до відпрацьованого часу (виконаної роботи), якщо невиконання сталося з вини роботодавця;

- не меншому за дві третини тарифної ставки (окладу) посадового окладу, якщо невиконання сталося з причин, незалежних від роботодавця і від працівника.

У разі невиконання норм праці, невиконання трудових обов'язків з вини працівника оплата здійснюється відповідно до відпрацьованого часу або обсягу фактично виконаної роботи.

6.30. У разі розірвання трудового договору у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, виходу на пенсію роботодавець зобов'язаний виплатити вихідну допомогу працівникові у розмірі середньомісячної заробітної плати.

У разі розірвання трудового договору у зв'язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, Галузевої угоди, колективного або трудового договору вихідна допомога виплачується у розмірі не меншому за тримісячний середній заробіток.

6.31. У разі направлення працівника на навчання для підвищення кваліфікації з відривом від роботи за ним зберігається місце роботи і середня заробітна плата.

У разі направлення працівника для підвищення кваліфікації без відриву від роботи у іншу місцевість йому відшкодовуються витрати за нормами, встановленими для службових відряджень.

6.32. Мінімальні гарантії оплати праці, встановлені цією Угодою, є обов'язковими для дотримання при визначенні у встановленому порядку розмірів заробітної плати всіх категорій працівників підприємств, які перебувають у сфері дії Сторін, які підписали Угоду.

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених цією Угодою, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватись лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більше як шість місяців.

6.33. Запровадження нових або зміна діючих умов оплати праці, встановлених цією Угодою, а також в колективних договорах підприємств може здійснюватися лише за домовленістю сторін після внесення у встановленому порядку змін до Угоди, колективного договору.

6.34. В періоди між підвищенням розмірів заробітної плати здійснюється індексація заробітної плати на умовах, встановлених в колективному договорі та відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

6.35. Оплата праці працівників підприємств здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі, у тому числі по зобов'язаннях, забезпечених заставою, до бюджетів і інші, не можуть здійснюватися за наявності заборгованості з виплати заробітної плати.

Здійснювати виплату заробітної плати працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначити колективними договорами, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки або посадового окладу працівника.

6.36. Заробітна плата на всіх підприємствах, незалежно від форм власності, виплачується у грошовій формі.

Забороняється виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань, розписок або будь-яких інших формах.

Як виняток, за бажанням працівників, колективним договором може передбачатися часткова виплата заробітної плати натурою, але не більш як 30 відсотків нарахованої в грошовій формі, за цінами, що не перевищують собівартості продукції.

Порядок формування фонду натуроплати, співвідношення між грошовою і натуральною формами виплати, перелік видів продукції, якою буде виплачуватися (крім заборонених чинним законодавством), ціни для обчислення натурпродукції, терміни виплати натуроплати встановлюються в колективному договорі.

6.37. На підприємствах може здійснюватися продаж продукції, товарів чи надання послуг в рахунок заробітної плати виключно за бажанням працівника, без жодного примусу за справедливими і розумними цінами, встановленими не з метою одержання прибутку, а в інтересах працівника, на умовах, встановлених в колективному договорі.

6.38. Заробітна плата працівників за період щорічної основної і додаткових відпусток виплачується не пізніше як за 3 дні до її початку.

Працівникам підприємств надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірах та на умовах, встановлених в колективному договорі.

6.39. При звільненні працівника всі належні до виплати суми повинні виплачуватися йому в день звільнення.

Роботодавці зобов'язуються:

6.40. Забезпечувати у фінансових планах підприємств планове зростання фондів оплати праці у зв'язку з зростанням мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої в Україні, та з метою виконання норм і положень цієї Угоди та колективних договорів підприємств.

6.42. Вживати заходів щодо своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів на підприємствах, а у разі виникнення заборгованості здійснювати заходи з її ліквідації.

Забезпечити виплату компенсації втрати частки заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати згідно з чинним законодавством та колективним договором.

6.43. При застосуванні на госпрозрахункових підприємствах, усіх форм власності, альтернативних систем оплати праці (безтарифної, грейдової та ін.) встановлювати нижню межу оплати за кваліфіковану працю не нижче розміру тарифної ставки робітника I розряду, встановлених цією Угодою. До розробки та впровадження систем оплати праці на підприємствах в обов'язковому порядку залучати представників профспілок.

Профспілка зобов'язується:

6.44. Здійснювати громадський контроль за дотриманням законодавства про працю, норм і гарантій нормування та оплати праці, встановлених в цій Угоді.

6.45. Інформувати Роботодавців про випадки порушення законодавства, положень цієї Угоди та колективних договорів з питань нормування і оплати праці для вжиття відповідних заходів.

У разі відмови Роботодавця усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений термін виборні органи Профспілки будуть домагатися їх усунення всіма передбаченими законодавством засобами.

6.46. Проводити навчання профспілкового активу з питань організації, оплати та нормування праці, індексації грошових доходів та компенсаційних виплат.

6.47. Взаємодіяти у вирішенні питань реалізації права на своєчасну і повну оплату праці з органами виконавчої влади, органами державного нагляду.

Сторони домовилися:

7.1. З метою поліпшення умов праці та зменшення ризиків виробничого травматизму і професійних захворювань, підвищення рівня соціального захисту потерпілих на виробництві в основу роботи покласти неухильне виконання Законів України "Про охорону праці" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

7.2. Визначити, що особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку окремих категорій працівників, робота яких безпосередньо пов'язана з обслуговуванням населення та об'єктів підвищеної небезпеки, встановлюються колективними договорами.

7.3. Здійснювати постійний контроль та періодичний аналіз стану охорони праці, аварійності та травматизму на підприємствах. Розробляти заходи по запобіганню найбільш характерних аварій і нещасних випадків на виробництві, на спільних засіданнях розглядати питання щодо стану охорони праці, вносити пропозиції про підвищення відповідальності керівників за низький рівень контролю за технологічною та трудовою дисципліною.

7.4. З метою забезпечення належного рівня правової підготовки сторін колективних договорів і угод, здійснення ефективного контролю за додержанням законодавства щодо охорони праці щорічно організовувати для представників власників і Профспілки навчання за місцем роботи.

7.5. Надавати на запит первинних організацій профспілки інформацію про здійснення, на конкретних підприємствах, заходів щодо:

- належної організації соціально-побутового забезпечення працівників (організація гарячого харчування, функціонування санітарно-побутових приміщень);

- проведення згідно із законодавством медичних оглядів працівників та своєчасного і повного виконання рекомендацій заключного акту за результатами періодичного медичного огляду працівників;

- своєчасного проведення атестації робочих місць та надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці.

7.6. Рекомендувати установлювати у колективних договорах підприємств:

7.6.1. Оздоровлення працівників, які працюють у шкідливих та важких умовах праці.

7.6.2. Забезпечення здійснення права на охорону праці та соціальний захист працівників у повному обсязі відповідно до національного законодавства та міжнародних актів, ратифікованих Україною та передбачених Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

7.6.3. Організації своєчасного і кваліфікованого надання першої домедичної та невідкладної медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і аварій на виробництві, створення служб гігієни праці.

7.6.4. Безперешкодного доступу до робочих місць представників відповідної профспілки для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю та про охорону праці, соціально-економічних прав працівників.

7.6.5. Залучення сторонами соціального діалогу відповідного рівня, при потребі, позаштатних технічних радників (експертів, фахівців) для кваліфікованого розгляду окремих аспектів безпеки і гігієни праці.

7.6.6. Недопущення притягнення до відповідальності працівників внаслідок вчинених ними належним чином дій щодо захисту своїх прав з питань охорони праці, або працівників, які відмовились від виконання роботи чи залишили роботу і мали достатні підстави вважати, що вона становить безпосередню й серйозну небезпеку для їх життя чи здоров'я, життя та здоров'я інших людей.