Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і повідомляє таке.

Пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 р. N 104 продовжено дію карантину до 30 квітня 2021 року.

У зверненні Товариство зазначає, що основним видом його діяльності є "Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення". У своїй діяльності Товариство використовує власний автомобільний транспорт, для роботи якого необхідне паливо.

Товариство уклало договір оренди транспортного засобу - причіп-цистерни для заправки пальним власного автомобільного транспорту.

При цьому, з врахуванням наведеного вище, а також того, що причіп-цистерна не являється нерухомим майном (являється обладнанням) та не має чіткої привязки до місця (території), ліцензіі на право зберігання пального Товариство не отримувало.

З врахуванням викладеного, Товариство запитує чи виникає обов'язок в отриманні ліцензії на право зберігання пального, якщо Товариство використовує пальне у господарській діяльності (заправляє власний транспорт) та зберігає його в транспортному засобі - причепі-цистерні (тобто в обладнанні).

Згідно з пп. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (пп. 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (пп. 14.1.2241 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу (пп. 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 481).

Відповідно Закону N 481, ліцензуванню підлягають види діяльності, з пальним, визначення якого, наведене у ст. 14.1.1411 Кодексу.

Статтею 1 Закону N 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі N 481 видів діяльності протягом визначеного строку.