Державна податкова служба України розглянула звернення щодо списання дебіторської/кредиторської заборгованості в період дії карантину та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

З метою вірного ведення податкового обліку з питань списання безнадійної дебіторської заборгованості в період дії карантину та у зв'язку з внесенням змін до Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) в частині дії строків позовної давності у ТОВ виникли наступні питання:

чи означають зміни внесені до ЦКУ, що в разі спливу строку позовної давності (3 роки) в частині списання дебіторської/кредиторської заборгованості в період дії карантину, строк позовної давності вважається таким, що не сплив та продовжується і таким чином списання такої заборгованості можливе лише тоді, коли після закінчення карантину строк позовної давності досягне 3 років без врахування періоду дії карантину.

Підпунктом "а" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що безнадійна заборгованість - це зокрема заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Законом України від 30 березня 2020 року N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" були внесені доповнення до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення", а саме доповнено п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦКУ такого змісту: