Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування представництва та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

У зверненні платника зазначено, що юридична особа, зареєстрована у Польщі, має на території України зареєстроване представництво нерезидента (далі - Представництво). Згідно із положенням про Представництво, воно було створено нерезидентом з метою дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки. Представництво здійснює на території України діяльність в рамках КВЕДУ 73.20 (дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки), зокрема участь у виставках, проведення представницьких заходів тощо. Перебуваючи на території України Представництво здійснювало дії/заходи за рахунок грошового фінансування, яке надходило від материнської компанії та використовувалося з дозволу материнської компанії на наступні виключно внутрішньо господарські цілі: утримання постійного місця діяльності виключно з метою збирання інформації для нерезидента та з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер, участі у виставках для демонстрації товарів, що належать нерезиденту. Представництво не має нерухомого майна ні такого, що належить Представництву, ні такого, що належить нерезиденту. Представництво нерезидента в Україні вважає себе не комерційним, не постійним представництвом нерезидента та таким, що не є платником податку на прибуток підприємств.

У зв'язку зі змінами до Кодексу щодо оподаткування прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво в загальному порядку, у Представництва виникають наступні питання стосовно:

1) податкового статусу, яке має Представництво нерезидента, згідно облікових даних ДПС;

2) можливості перереєстрації, для зміни статусу на не комерційне не постійне представництво нерезидента;

3) механізму перереєстрації;

4) обов'язку подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація) та фінансової звітності;

5) обов'язку розрахунку обсягу оподаткованого прибутку відповідно до положень ст. 39 Кодексу;

6) необхідності здійснення обґрунтування дотримання вимог пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо контрольовані операції не здійснювались;

7) необхідності розрахунку суми доходу, у порядку передбаченому ст. 39 Кодексу, за принципом "витягнутої руки";

8) порядку заповнення Декларації на підставі фінансової звітності;

9) відображення даних для заповнення рядка 01 Декларації;

10) заповнення рядків 01 та 02 Декларації - за правилами бухгалтерського обліку або виходячи із сум доходу за правилами витягнутої руки;

11) подання звітності - чи слід складати розрахунок за перший квартал 2020 року і починаючи з другого кварталу 2020 складати Декларацію, якщо Представництво подавало річний розрахунок за 2019 рік;

12) необхідності відображення в складі доходів Декларації коштів, що отримані Представництвом від нерезидента як фінансування для його утримання;

13) необхідності врахування коштів отриманих від материнської компанії для фінансування утримання Представництва, при розрахунку 20/40-мільйонного ліміту з метою застосування/незастосування різниць, передбачених Кодексом;

14) форми звітності та визначення звітних податкових періодів, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX, до пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Щодо запитань 1 - 3 зазначаємо наступне.

За даними інформаційних ресурсів ДПС Представництво взято на облік в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Святошинському районі та включено до Реєстру платників податків - нерезидентів із ознакою "підрозділ іноземної компанії, не зареєстрований як платник податку на прибуток" на підставі поданої заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за формою N 1-ОПП.

Згідно зі статтею 64 Кодексу, підставою для взяття на облік в контролюючих органах відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Процедури взяття на облік у контролюючих органах відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій встановлені:

як платників податків - Кодексом та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 р. N 462) зі змінами;

як платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - Законом України від 8 липня 2010 року N 2464-VI " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 р. N 1162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 р. за N 1553/26330.

Згідно з пп. "а" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, нерезиденти - це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон N 466), який набув чинності з 23.05.2020 р. були внесені зміни до положень Кодексу, зокрема, щодо визначення терміну "постійне представництво" з метою оподаткування (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14), визначення платниками податком на прибуток підприємств - нерезидентів (пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133) та порядку оподаткування сум прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво (пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141) тощо.

Крім того, Законом України від 17 грудня 2020 року N 1117-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування" (далі - Закон N 1117), який набув чинності з 01.01.2021 р. внесено зміни до пункту 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу щодо застосування норм Кодексу, зокрема, визначених пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14, пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133, пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 тощо.

Так, Законом N 1117 до 31.12.2020 р. включно продовжено застосування визначення терміна "постійне представництво" у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, яке застосовувалося до 23.05.2020 р. (до внесення змін Законом N 466).

Підпунктом 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу (в редакції, чинній з 01.01.2021 р.) визначено, що платниками податку на прибуток - нерезидентами є зокрема, нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Крім того, Законом України від 14 липня 2020 року N 786 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" з 01.01.2021 р. постійні представництва нерезидентів виключені з кола платників податку на прибуток.

Так, абзац перший п. 133.3 ст. 133 Кодексу, згідно з яким постійні представництва до 2021 року ставали на облік в контролюючому органі, з 01.01.2021 р. викладено у новій редакції, відповідно до якої нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво.

Водночас, Законом N 1117 до 31.12.2020 р. включно передбачено визначення платниками податку на прибуток підприємств у пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу постійних представництв нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Згідно з п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законом N 1117 належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 р. не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.

Також п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу доповнено новим абзацом, згідно з яким постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 01.01.2021 р., залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.