Відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (далі - Закон) за заявою ТОВ "Карпатнафтохім" (далі - Заява) рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

22.05.2020 Комісія розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) матеріали та висновки про хід проведення спеціального розслідування і за результатами розгляду прийняла рішення № СП-445/2020/4411-03 "Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту".

22.06.2020 ураховуючи численні звернення споживачів Комісія прийняла рішення № СП-445/2020/4411-03 "Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту", яким звузила перелік товару, що має бути об’єктом розгляду та застосування попередніх заходів.

На підставі опису товару, наведеного у Заяві, а також інформації, що була у розпорядженні Мінекономіки, рішенням Комісії було визначено товар, що є об’єктом розслідування:

полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

У ході проведення розслідування ураховуючи численні звернення споживачів було уточнено опис товару, що має бути об’єктом розгляду з урахуванням чого було визначено наступний опис товару:

полівінілхлорид (далі - ПВХ) суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59 - 72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см-3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Подальше дослідження проводилось по уточненому опису товару.

Період розслідування становить 01.01.2018 - 29.02.2020, до якого входять наступні річні періоди:

1-й період: 01.01.2018 - 31.12.2018 р.

2-й період: 01.01.2019 - 31.12.2019 р.

3-й період: 01.03.2019 - 29.02.2020 р.

Комісія розглянула подані Мінекономіки звіт, матеріали та висновки про результати проведення спеціального розслідування і за результатами розгляду встановила таке:

ТОВ "Карпатнафтохім" (далі - Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки їх частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила 100 %;

товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об’єктом розслідування;

Щодо наявності факту зростання обсягів імпорту в Україну

У ході проведення розслідування, на підставі даних Держмитслужби, національного товаровиробника, а також розрахункових даних, Мінекономіки було проведено дослідження обсягів імпорту в Україну товару, що є об’єктом розслідування в абсолютних показниках, а також відносно виробництва та споживання товару в Україні.

Водночас слід зазначити, що обсяги імпорту в Україну товару, що є об’єктом розслідування, відрізняються від даних національного товаровиробника, наданих у Заяві. Така різниця пов’язана з тим, що Мінекономіки брало до уваги обсяги імпорту виключно товару, що є об’єктом розслідування, за його описом.

На виконання двосторонніх та міжнародних домовленостей не враховувались обсяги імпорту з ряду країн, які слід виключити з-під дії можливих спеціальних заходів.

Відповідно до даних митної статистики Мінекономіки встановлено, що протягом періоду розслідування:

• обсяги імпорту зросли на 25,99%;

• частка імпорту у виробництві збільшилася на 8,88%, у споживанні на 11,55%.

Обсяги імпорту в розрізі груп товарів також мали тенденцію до зростання: поліетилен на 32,3%, ПВХ на 19,4%.

Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику

Протягом періоду розслідування спостерігалося погіршення основних показників Заявника, зокрема, скоротилась частка ринку, обсяги продажу на внутрішній ринок зростали значно меншими темпами, ніж зростання обсягів імпорту та споживання, ціни продажу на внутрішньому ринку знизились більше ніж ціни імпорту, підприємство залишається збитковими та має від’ємний показник рентабельності.

Сукупна оцінка наведених факторів дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.

Щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку

Протягом періоду розслідування обсяги імпорту товару в Україну мали стабільну динаміку зростання та зростали як в абсолютних показниках, так і відносних. Так найбільше зростання імпорту відбулось у 2-му періоді - на 16,8%, у 3-му періоді ще на 7,9%. При цьому, ключові фінансово-економічні показники Заявника зазнали погіршення саме у 2-му та 3-му періодах.

Так, зменшення частки ринку національного товаровиробника відбулося поступово за той самий часовий проміжок, тобто протягом періоду, коли обсяги імпорту товару в Україну почали зростати. При цьому, обсяги продажу Заявником на внутрішній ринок в даний період також зростали, проте значно меншими темпами, ніж зростання обсягів імпорту та споживання.

Ціни імпорту товару протягом періоду розслідування зменшились на 9,8%, а національний товаровиробник у тому ж періоді був змушений знизити ціни на 11,6%, що не запобігло втраті ним частки ринку. Національний товаровиробник реалізовував власну продукцію в основному нижче собівартості, тобто ціни імпорту та обсяги зростаючого імпорту створювали суттєвий пригнічуючий вплив на ціни національного товаровиробника.

Такі умови негативно вплинули на рентабельність та фінансову діяльність Заявники на ринку України і, як результат, отримання збитків.

Додатково, в основних країнах-експорту існують значні обсяги вільних виробничих потужностей, що дає підстави стверджувати про високу вірогідність зростання імпорту в Україну полімерів і як наслідок, заподіяння значної шкоди Заявнику в майбутньому.