Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування при нарахуванні амортизації та визначення податкових зобов'язань з ПДВ щодо придбаного вуличного спортивного комплексу, гойдалок, каруселей, гірок, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні комунальне підприємство засноване міською радою, надає послуги з управління будинків, працює на загальній системі оподаткування та застосовує податкові різниці при обчисленні податку на прибуток, та є платником ПДВ.

Платник придбав за кошти, які надійшли з бюджету як капітальні трансферти (код бюджетної класифікації 3210) вуличний спортивний комплекс, а також за власні кошти - гойдалки, каруселі та гірки, які будуть встановлені на прибудинковій території.

Вартість придбаного не у платника ПДВ комплексу складає 35 000 грн. Вартість гойдалок, каруселей та гірок в середньому складає 10 000 грн з ПДВ.

У платника виникли питання стосовно коригування фінансового результату до оподаткування при нарахуванні амортизації на дані об'єкти та нарахування компенсуючих податкових зобов'язань з ПДВ на дані об'єкти.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Слід зазначити, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Пунктами 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Отже, якщо комунальне підприємство використовує основні засоби у власній господарській діяльності, з метою отримання доходів, то таке підприємство збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшує на суму розрахованої амортизації цих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до пп. 138.3.2 п. 138.2 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Таким чином не підлягають амортизації витрати на придбання невиробничих основних засобів, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Визначення поняття основні засоби для цілей оподаткування наведено у пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого (з урахуванням змін внесених Законом України від 16 січня 2020 року N 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", які набрали чинності з 23 травня 2020 року) основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).