Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування фізичною особою - підприємцем реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при прийманні в мережі Інтернет платежів від споживачів готельних послуг за бронювання місць у готелях на підставі посередницьких договорів, укладених із суб'єктами господарювання, і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до повторного звернення, яке уточнює конкретні факти здійснення господарської діяльності, підприємець є платником єдиного податку третьої групи, продає в мережі Інтернет готельні послуги фізичним особам на підставі посередницьких договорів, фактично виступає посередником між споживачем та готельним закладом та прогнозований річний обсяг доходу в 2020 році буде перевищувати 1 000 000 гривень. Розрахунки з клієнтами планується здійснювати шляхом приймання платежів через платіжні системи Приват24, Монобанк, Liqpay, Portmone та інших електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ) клієнтів та/або через банківські установи з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок. Фізичного контакту з клієнтами відбуватися не буде, надання послуг буде здійснюватися через мережу Інтернет.

1. Чи є обов'язковим застосування реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) фізичною особою - підприємцем, який здійснює приймання транзитних платежів від фізичних осіб - споживачів готельних послуг через мережу інтернет, із застосуванням електронних платіжних засобів?

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Стаття 3 Закону N 265 визначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Враховуючи викладене вище, при здійсненні розрахунків за товари (послуги), суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону N 265, застосовувати РРО, у тому числі при здійсненні безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем та інших, із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу.

При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.

Разом з тим, пунктом 12 статті 9 Закону N 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

В свою чергу, Закон України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електрону комерцію"(далі - Закон N 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, згідно підпункту 14 пункту 1 статті 3 Закону N 675 реалізація товару (послуги) дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару (послуги), наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону N 675 суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.