Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення далі - Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо оподаткування акцизним і повідомляє таке.

Відповідно пункту 52-8 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі (Закон України від 13.05.2020 р. N 591 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)").

У зверненні Товариство зазначає, що планує здійснювати оптову торгівлю пальним через рухомий склад - бензовози, які обладнані технічною можливістю заправляти автотехніку та маршрутне таксі. Бензовози пересувні, не мають постійного стаціонарного місця стоянки, можуть здійснювати заправлення пальним автопарку Покупця за його адресою стоянки авто на виконання предмету укладеного договору з Товариством з оплатою через банківську установу по безготівковому розрахунку. Товариство має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, без місця оптової торгівлі.

Товариство запитує:

1. Чи необхідно отримувати ліцензію на зберігання пального у разі здійснення торгівлі пальним через рухомий склад - бензовози?

У разі наявності рухомого складу - бензовоза у Товариства задля заправки авто Покупців відповідно до предмету укладеного договору між ними, чи буде вважатися зберігання пального в такому складі - бензовозі місцем зберігання, на яке необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального?

Якщо відповідь - так, то скільки ліцензій необхідно отримати, адже Товариство має декілька рухомих складів - бензовозів.

Чи необхідно отримувати ліцензію на право зберігання на кожен рухомий склад - бензовоз?

У разі отримання ліцензії, яку адресу слід вказувати як адресу зберігання пального, адже рухомі склади - бензовози постійно пересуваються?

2. Чи достатньо для Товариства задля провадження торгівельної діяльності рухомих складів наявності тільки ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним без місця, без отримання ліцензії на право зберігання пального?

Щодо питань 1 - 2.

Згідно з пп. 14.1.141-1п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).

Законом N 481, визначено, що ліцензуванню підлягають види діяльності, з пальним, визначення якого, наведене у ст. 14.1.141-1 Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону N 481, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі N 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина шістнадцята ст. 15 Закону N 481).

Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Згідно з частиною дев'ятнадцятою ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Інших виключень щодо не отримання суб'єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону N 481 не містять.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензії на право зберігання пального визначено ст. 15 Закону N 481.

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального становить 780 гривень.

Відповідно до вимог Закону ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Законом N 481 не встановлено окремих застережень щодо місткості, розміщення, характеристик обладнання та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Статтею 15 Закону N 481, встановлено, що суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Таким чином, у разі якщо Товариство має у власності або у користуванні місце (територію) де перебуватимуть бензовози, які є рухомими транспортними засобами, як ємності, що використовуються для зберігання пального у розумінні Закону N 481, в такому випадку, Товариству необхідно отримати ліцензію на зберігання пального, на таке місце зберігання.

У разі, якщо транспортні засоби бензовози використовуються Товариством виключно для переміщення пального по митній території України, без зберігання у них пального у певному місці (території), що перебуває у власності або у користуванні Товариства, в такому випадку ліцензія на зберігання пального не отримується.

3. Чи можна вважати оптовою торгівлею пальним, без місця оптової торгівлі відвантаження пального Покупцю, юридичній особі - власнику автопарку за його місцем діяльності, задля здійснення його комерційної діяльності на умовах договору поставки пального засобами рухомого складу, які обладнані технічною можливістю заправляти автотехніку та маршрутні таксі з оплатою по безготівковому рахунку?

5. Чи є описана схема реалізації пального оптовим продажем через рухомий склад пального з точки зору Кодексу, адже реалізація здійснюється не кінцевому споживачу, а Покупцю - юридичній особі - власнику автопарку задля здійснення його комерційної діяльності?

Щодо питань 3 та 5.

Відповідно до статті 1 Закону N 481, оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (ч. 1 ст. 15 Закону N 481).

Частиною восьмою статті 15 Закону N 481 встановлено, що суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.