Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство, яке обрало спрощену систему оподаткування, поінформувало, що є користувачем земельної ділянки, договір оренди якої станом на дату звернення на підставі рішення Київської міської ради щодо передачі цієї ділянки Товариству не укладений. Відомості про формування такої ділянки до Державного земельного кадастру внесені, зокрема, кадастровий номер, площа, цільове призначення, проте не проведено державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (ст. 202 Земельного кодексу України).

На вказаній земельній ділянці розташована нежитлова будівля, що є у власності Товариства, основний вид діяльності якого по КВЕД 68.20.

Товариство, посилаючись на Закон України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон), яким внесено зміни до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу, запитує про обов'язок сплати з 01.07.2020 р. земельного податку за земельну ділянку до дати укладання і державної реєстрації договору оренди на вказану ділянку.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов'язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 р. N 602.