1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Індивідуальна податкова консультація


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
18.08.2020 N 3406/ІПК/99-00-04-03-03-06
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо сплати земельного податку платником єдиного податку, надіслане листом ГУ ДПС у Харківській області, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство проінформувало, що являється платником єдиного податку третьої групи, має у власності приміщення нежитлової будівлі, розташованій на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користування відповідно до рішення Харківської міської ради від 12.03.1997 р. N 180, нормативна грошова оцінка якої не проводилася. Основний вид діяльності Товариства - КВЕД 68.20 "Надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".
Товариство запитує, чи можливий з 01.07.2020 р. перерахунок розміру земельного податку залежно від співвідношення площі нерухомого майна, що надається у оренду, до загальної площі цього майна.
Підставою для нарахування Податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу), а обов'язок зі сплати Податку виникає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).
Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, п. 6 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 р. N 5-рп/2005) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до раніше чинного законодавства (ч. 3 ст. 3 Закону); документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними (п. 10 розд. VII Закону України "Про Державний земельний кадастр"); ст. 92 Земельного кодексу України у редакції 2001 року не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року (п. 2.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 р. N 6); право користування земельною ділянкою не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (Постанова ВСУ від 26.09.2011 р. у справі N 6-14цс11, Постанова ВГСУ від 17.03.2015 р. у справі N 924/118р/14).

................
Перейти до повного тексту