Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо укладення з фізичною особою договору безвітсоткової позики коштів та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що планує укласти з фізичною особою договір безвітсоткової позики коштів. При цьому у позикодавця наявні всі документи, які підтверджують джерело їх походження.

Також платник просить надати консультацію щодо можливості укладення з фізичною особою договору безвітсоткової позики коштів з метою їх внесення до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та щодо оподаткування отриманої позики.

Щодо можливості укладення з фізичною особою договору безвітсоткової позики коштів з метою їх внесення до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регламентуються Кодексом, відповідно до якого позика - це грошові кошті, що надаються резидентами, які є фінансовими установами позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, кошти, надані фізичною особою іншій фізичній особі, за договором позики у розумінні Кодексу не є позикою, оскільки її можуть надавати тільки фінансові установи (резиденти).

Щодо сплати податків з коштів, отриманих за укладеним з фізичною особою договором безвітсоткової позики коштів, з метою їх внесення до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що фінансова допомога - це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.