Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом.

У межах населених пунктів земельний податок справляється відповідно до статті 7 згаданого Закону. За землі, грошову оцінку яких визначено, ставки земельного податку встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій статті 7, а за сільськогосподарські угіддя - відповідно до статті 6 цього Закону.

Якщо в населеному пункті грошову оцінку земель не проведено і не встановлено грошову оцінку земельних ділянок, ставки земельного податку визначаються відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про плату за землю". Середня ставка податку щорічно коригується відповідно до Закону України "Про державний бюджет".

Водночас, необхідно врахувати, що ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою статті 7 Закону України "Про плату за землю".