Згідно із статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та п. 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 N 208, гуртожитки є спеціально збудовані або переобладнані для цього житлові будинки, зареєстровані відповідним чином у виконкомі місцевої ради, ордери на заселення яких видавалися не виконкомом, а адміністрацією підприємства, організації, установи.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані державою повноваження щодо обліку житлового фонду та здійснення контролю за його використання.

Нині житлові будинки та гуртожитки безоплатно передаються в комунальну власність. Це передбачено Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 21.12.2000 N 2182.

Оскільки житлові будинки реєструються як гуртожитки органами місцевого самоврядування, то питання зміни статусу цих будинків, а також перевірка законодавчого обґрунтування приватизації їх окремих житлових приміщень та встановлення відповідності цих дій чинному законодавству України, належить саме до їх компетенції.

Водночас повідомляємо про те, що згідно з Положенням про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції житлових будівель у містах і селищах України, затвердженим наказом Комітету від 31.12.91 N 135, допоміжні приміщення житлового будинку (вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні тощо) призначені для забезпечення експлуатації будинку чи побутового і культурного обслуговування населення за місцем проживання. Приєднання цих приміщень до площі квартир зачіпає інтереси інших мешканців будинку, що суперечить вимогам Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 N 572.