Обмежень у чинному земельному законодавстві щодо ведення одночасно селянського господарства і фермерського господарства - немає.

Частинами першою та другою статті 31 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.02, встановлено, що:

1. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельних ділянок, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

2. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на безкоштовне одержання у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Порядок приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств встановлено статтею 32 Земельного Кодексу України, частиною 1 згаданої статті цього кодексу передбачено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 32 згаданого кодексу, дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).