Державне казначейство України доводить до відома.

1. У зв'язку із розірванням угоди з переможцем тендера, чи правомірне проведення нового тендера на суму залишкових коштів (сума не перевищує 20 тис. євро) та визначення переможцем тендера учасника, визнаного переможцем попереднього тендера?

Необхідно зазначити, що при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг замовник (розпорядник коштів) повинен вибрати та провести процедуру закупівлі згідно з чинним законодавством відповідно до річної потреби. За результатами проведених торгів з переможцем укладається договір про закупівлю на певний обсяг та суму закупівлі.

У разі розірвання договору про закупівлю замовник (розпорядник коштів), у разі потреби, повинен обрати та провести процедуру закупівлі на обсяг предмета закупівлі, на який договір був недовиконаний.

Порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти, затверджений наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 27.06.2003 N 165 (наказ зареєстровано у Міністерстві юстиції 09.07.2003 за N 566/7887). Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку визначення предмета закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється замовником (розпорядником коштів) відповідно до абзаців сьомого, дев'ятого частини першої статті 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Державного комітету України із стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 N 822.

У разі, якщо вартість предмета закупівлі, визначеного відповідно до зазначених нормативних актів, не перевищує 20 тис. євро, замовник (розпорядник коштів) може обрати процедуру запиту цінових пропозицій (котирувань).

Якщо на участь у процедурі торгів подає тендерну пропозицію учасник, який був переможцем попередньої процедури торгів та його тендерна пропозиція за результатами оцінки є найкращою, замовник (розпорядник коштів) повинен визнати його переможцем та укласти відповідно до чинного законодавства договір.

2. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" замовник (розпорядник коштів) надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни у розмірі 10% ціни тендерної пропозиції. У процедурах закупівель беруть участь виробники товарів та підприємства, які здійснюють закупівлю і перепродаж товарів. Чи застосовується преференційна поправка до ціни тендерної пропозиції, поданої виробником товару, якщо участь у тендері беруть учасники, які, у свою чергу, не є виробниками? Чи може замовник (розпорядник коштів) застосувати положення частини першої статті 6 зазначеного Закону при проведенні процедури закупівлі на суму 50-100 тис. гривень?

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 N 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель" умови захисту вітчизняного ринку забезпечуються вітчизняному виробникові, якщо він відповідно до вимог замовника (розпорядника коштів) подає нотаріально завірені копії засновницьких документів, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності і у передбачених законодавством випадках - ліцензію на виробництво товару або має відповідний дозвіл чи ліцензію на виконання окремих робіт (надання послуг), а також один з таких документів (якщо предметом закупівлі є товар): нормативно-технічну документацію на виготовлення товару, зареєстровану в установленому порядку; сертифікат на систему якості; сертифікат продукції власного виробництва; свідоцтво про присвоєння товару штрихового коду EAN, та якщо у процедурі закупівлі бере участь іноземний виконавець і його тендерна пропозиція є найбільш вигідною.

Отже, якщо у тендері беруть участь вітчизняні виробники та учасники-резиденти, які не є виробниками, преференційна поправка до ціни тендерної пропозиції, поданої вітчизняним виробником, не застосовується.

Замовник (розпорядник коштів) застосовує положення частини першої статті 6 цього Закону при проведенні процедури закупівлі на суму 50-100 тис. грн. за умови дотримання вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 N 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель".

3. Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" застосування окремих процедур закупівель за певних умов вимагає попереднього погодження з уповноваженим органом, яким є Мінекономіки. При наданні погодження застосування окремих процедур закупівель Мінекономіки у своєму листі також пропонує врахувати низку зауважень до проекту договору. Наскільки такі зауваження є обов'язковими для виконання?

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких дорівнює сумі, еквівалентній 100 тис. євро або перевищує її, та процедури закупівлі в одного постачальника, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює сумі, еквівалентній 5 тис. євро або перевищує її, для товарів і послуг та 100 тис. євро для робіт, потребує погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку.

Порядок погодження Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України застосування замовниками (розпорядниками коштів) окремих процедур державних закупівель (далі - Порядок) затверджений наказом Мінекономіки від 07.12.2000 N 268 (наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції 21.12.2000 за N 933/5154).

Пунктом 12 згаданого Порядку передбачено, що у разі наявності зауважень до змісту основних умов чи проекту договору ці зауваження зазначаються у супровідному листі до листа погодження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 затверджене Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. Відповідно до підпункту 4-б зазначеного Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Враховуючи викладене, замовникам (розпорядникам коштів) обов'язково необхідно врахувати зауваження, які відображені у супровідному листі до листа погодження.

4. Чи може замовник (розпорядник коштів) включити витрати, пов'язані із виконанням договору, які не були враховані у складі вартості товару, який пропонував переможець?