На чисельні запити територіальних органів Державного казначейства України щодо законодавства у сфері державних закупівель Відділ державних закупівель Державного казначейства України узагальнив офіційні роз'яснення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та надсилає їх для використання в роботі.

1. Чи поширюється дія Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг" на закупівлю поштових послуг та послуг електрозв'язку?

Відповідно до Закону України "Про телекомунікації" та Закону України "Про поштовий зв'язок":

Поштові послуги - до послуг поштового зв'язку відноситься продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

Електрозв'язок - передавання, випромінювання та приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних та інших електромагнітних системах.

Частиною третьою статті 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є поштові послуги та послуги електрозв'язку (за винятком мобільного).

Враховуючи викладене, придбання листівок, марок та передплата періодичних видань не належить до послуг поштового зв'язку, а тому закупівля зазначених предметів закупівлі повинна здійснюватися на засадах, встановлених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

2. Чи може замовник приймати тендерні пропозиції до опублікування оголошення про проведення торгів на закупівлю?

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення у "Віснику державних закупівель", крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому цим Законом, процедур торгів (тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного постачальника.

Згідно з частиною третьої статті 19 зазначеного Закону строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня (до 15 календарних днів - у разі проведення процедури торгів з обмеженою участю). Причини скорочення строку викладаються у звіті, вони не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками.

Таким чином, замовник не може приймати тендерні пропозиції до опублікування оголошення в інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник державних закупівель" при застосуванні процедури закупівлі відкритих торгів, двоступеневих торгів, а також попередньої кваліфікації учасників.

3. Чи допускається здійснення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) на перший квартал поточного року, до затвердження річного кошторису бюджетної установи, якщо установа запланувала проведення процедури відкритих торгів на 2-4 квартал поточного року?

Відповідно до статті 14 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи чи послуги на частини з метою уникнення проведення торгів (тендерів). Згідно зі статтею 1 згаданого Закону торги (тендер) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі у одного постачальника), встановленими цим Законом.

Разом з цим, пунктом 3 наказу Мінекономіки від 27.06.2003 року N 165 "Про порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти" (зі змінами, внесеними наказом Мінекономіки від 28.11.2003 N 346 замовнику надано право за умови застосування однакової конкурентної процедури закупівлі або процедури відкритих торгів проводити більше однієї процедури закупівлі протягом бюджетного періоду.

4. Якщо посадовій особі, яку призначено головою тендерного комітету, надано право підписання договорів про закупівлю, то хто (керівник чи голова) здійснює підписання цих договорів? Якщо посадовій особі, яку призначено головою тендерного комітету, не надано право підписання договорів про закупівлю, то чи правомірний підпис керівника, який не є головою тендерного комітету, на договорі про закупівлю за державні кошти? Якщо керівник не надає жодній з посадових осіб на очолюваному ним підприємстві право підписання договорів про закупівлю, то чи обов'язково він повинен бути головою тендерного комітету?