Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення рівня рентабельності контрольованих операцій, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підпунктом 39.3.2.5 п. 39.3 ст. 39 Кодексу встановлено невиключний перелік фінансових показників, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованих операцій (далі - КО) принципу "витягнутої руки" та можуть використовуватись під час визначення рівня рентабельності КО.

Вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів: виду діяльності сторони контрольованої операції; розподілу функцій, ризиків, активів сторін; економічної обґрунтованості обраного показника; незалежності показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов'язаними сторонами (пп. 39.3.2.4 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).

Водночас, відповідно до пп. 39.3.6.1 пп. 39.3.6 п. 39.3 ст. 39 Кодексу метод чистого прибутку операції полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у КО, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.

Таким чином, Кодексом визначено, що для застосування методу чистого прибутку мають використовуватись показники рентабельності (фінансові показники), які розраховуються із використанням показника чистого прибутку (прибутку від операційної діяльності).

Зазначені положення ст. 39 Кодексу співпадають з рекомендаціями Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (далі - Настанови ОЕСР) (http://www.oecd.org/ctp/transfer-pricing/transfer-pricing-guidelines.htm).

Так, відповідно до п. 1.35 частини D розділу І "Принцип "витягнутої руки" Настанов ОЕСР, метод ціни перепродажу і метод "витрати плюс" порівнюють маржу валового прибутку, отриману у КО, з маржею валового прибутку, отриманого у неконтрольованій операції. Інші методи (метод чистої маржі від операцій, метод розподілення прибутку від операцій) засновані на порівнянні індикаторів чистого прибутку (такими як маржі прибутку) між незалежними та асоційованими підприємствами, що використовуються як інструмент для визначення прибутку одного чи обох асоційованих підприємств, який вони б отримали, якби працювали виключно з незалежними підприємствами.