Головне управління ДФС у Запорізькій області розглянувши лист "..." від 31.10.2016 б/№ щодо бази оподаткування для сплати єдиного податку та надання звітності по неприбутковій організації повідомляє наступне.

Відповідно до пп.2 п.292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому, згідно п.292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Враховуючи наведені норми, а також той факт, що розрахунковий рахунок на управління будинком відкрито безпосередньо на ім’я товариства, а Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком передбачено вчинення усіх дій Управителя від власного імені та за рахунок коштів, що надходять на цей рахунок, то для цілей оподаткування єдиним податком враховуються всі надходження, отримані протягом податкового (звітного) періоду.

Поряд з цим зазначаємо, що правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 №435-IV, із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ).

Згідно п. 1 ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Пунктом 3 статті 1030 ЦКУ встановлено, що майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

При цьому п. 5 ст. 1033 ЦКУ визначено, що Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. А сам договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Договір управління майном укладається в письмовій формі. При цьому договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1031 ЦКУ).

Згідно ст. 1042 ЦКУ управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном. Управитель майном, якщо це передбачено законом або укладеним відповідно до нього договором, має право відраховувати належні йому грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління, які будуть включатись до бази оподаткування єдиним податком.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у п.п14.1.139 п. 14.1 ст.14 та п. 180.1 ст. 180 ПКУ. Статтями 181 та 182 ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

Враховуючи зазначене, особа - управитель майна:

може бути зареєстрована платником ПДВ за добровільним рішенням, якщо обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими, ніж 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість);

підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, якщо вона здійснює операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ, та їх обсяг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищив 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

В той же час відповідно п. 64.6 ст. 64 ПКУ, на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.