Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула лист і в межах компетенції, повідомляє.

Відповідно до п. 3 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі - Закон № 1105) рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією із соціального страхування, яка здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

В свою чергу відповідно до частини 1 ст. 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі - Інструкція № 455), порядок заповнення листка непрацездатності - Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція № 532).

Згідно із ст. 90 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та п. 1.4 наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу" від 05.03.2012 р. № 368/5 використання юридичною особою скороченого найменування організації, установи, підприємства можливе нарівні із повним у разі його затвердження установчими документами.