Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Статтею 3 Закону України від 14 грудня 2015 року N 917-VIII "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (далі - Закон N 917) визначено способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону N 917 перетворення редакції членами її трудового колективу у суб'єкт господарювання здійснюється відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України.

Розподіл часток майна між засновниками (співзасновниками) суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів суб'єкта господарювання з урахуванням балансової вартості майна (п. 2 ст. 8 Закону N 917).

Згідно із ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону (ст. 57 Господарського кодексу України).

Порядок оподаткування операцій з реалізації основних засобів податком на прибуток та ПДВ регламентовано розділами III та V Кодексу. Зазначені розділи не містять норм, які б передбачали застереження щодо особливостей визначення бази оподаткування у разі розподілу частки майна між засновниками (співзасновниками).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу визначено, що прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Різниці, які виникають у платника податку на прибуток при обліку необоротних активів, зазначені у ст. 138 Кодексу.