Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо застосування окремих норм податкового законодавства суб’єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, зокрема, щодо визначення бази оподаткування платником єдиного податку третьої групи, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.02.2010 №2755-IV (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ), повідомляє наступне.

Згідно із ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.55.1 ст. 55 ГКУ суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV із змінами і доповненнями (далі - ЦКУ) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 16 ЦКУ встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно зі ст. 22 ЦКУ вона має право на відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Пунктом 2 ст. 22 ЦКУ визначено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл. 1 р. XIV ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 ПКУ (п.п. 296.1.3 п.296.1 ст.296 гл.1 розд.IV ПКУ).

Доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.п.14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку третьої групи встановлюються статтею 292 ПКУ.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу (п.292.13. ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п. 292.14 ст. 292 ПКУ визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.