Головне управління ДФС у Миколаївській області розглянуло лист товариства «...» про надання податкової консультації щодо оподаткування податком на додану вартість послуг, наданих нерезиденту, за межами митної території України та повідомляє наступне.

Підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 Кодексу встановлені правила визначення місця постачання послуг.

Стосовно визначення поняття «рухоме майно» слід зазначити, що статтею 181 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі - Цивільний кодекс) визначено поняття рухомих та нерухомих речей, яке відповідно до пункту 5.3 статті 5 Кодексу може бути використано в межах тлумачення застосування статті 186 Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 181 Цивільного кодексу рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 Кодексу визначено, що місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, є місце фактичного постачання послуг. До таких послуг належать:

а) послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;