Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Цим розділом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці з операцій із внесення активів (у т. ч. майнових прав) до статутного капіталу підприємства, припинення кредиторської заборгованості у зв'язку із внесенням активів до статутного капіталу підприємства, а також з курсових різниць, раніше нарахованим підприємством на зазначену кредиторську заборгованість.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з п. 140.1 ст. 140 Кодексу під борговими зобов'язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

У разі якщо у звітних періодах 2016 року сума боргових зобов'язань, визначених у п. 140.1 ст. 140 Кодексу, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, не перевищить суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза: