1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ПРОФЕСІЙНА АСОЦІАЦІЯ РЕЄСТРАТОРІВ І ДЕПОЗИТАРІЇВ
Л И С Т
N 01-03/193 від 23.05.2002
Про внесення змін до реєстру щодо власника іменних цінних паперів, який є інвалідом
На Ваш запит про порядок внесення до реєстру власників іменних цінних паперів змін щодо цінних паперів належних особі, яка є інвалідом, відповідаємо наступне.
Звертаємо Вашу увагу на те, що Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв не має права надавати роз'яснення питань застосування чинного законодавства України, а має право надавати консультації з цих питань.
Відповідно до статей 2 та 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 р. інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленими захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.
Інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я.
При цьому, стаття 1 цього Закону передбачає, що інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією та іншими законодавчими актами.
Виходячи з вищезазначеного, вважаємо, що встановлення інвалідності у відношенні певної особи само по собі не призводить до повної чи часткової втрати особою дієздатності, що залишає їй можливість самостійно від власного імені набувати цивільних прав та обов'язків (у тому числі і укладати угоди щодо цінних паперів, підписувати передавальне розпорядження та інші вхідні документи системи реєстру).
Відповідно до частини 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК) громадянин, який внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України і над ним встановлюється опіка.
Таким чином, законодавство України пов'язує втрату особою дієздатності з прийняттям судом рішення про визнання її недієздатною.
При цьому, статтею 52 ЦК передбачено, що угода, укладена громадянином, визнаним недієздатним через душевну хворобу або недоумство, є недійсною.

................
Перейти до повного тексту