Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Згідно зі ст.ст. 715 та 716 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором міни кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичних осіб - резидентів (нерезидентів) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються пасивні доходи (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, інвестиційний прибуток (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).