Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс) податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно тим платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Статтею - 19-1 Податкового кодексу визначено функції контролюючих органів, зокрема контролюючі органи:

- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

- забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У Вашому запиті зазначено, що фізична особа-підприємець має намір здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з виконання робіт (надання послуг) за зовнішньоекономічним контрактом.

Вами поставлені наступні питання.

Чи є припустимим для здійснення валютного контролю використання договору-оферти без підписання його сторонами у простій письмовій формі?

Які первинні документи повинен складати суб’єкт підприємницької діяльності для підтвердження факту надання послуг (виконання робіт) за зовнішньоекономічним контрактом?

Чи є припустимим об’єднання інвойсу та акту виконаних робіт (надання послуг) в один уніфікований документ, що містить всі обов’язкові реквізити, при цьому цей документ буде підписано лише однією стороною зовнішньоекономічного контракту (виконавцем)?

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями ст.369 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Крім того, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ст. 640 ЦК України).

Також статтями 641- 647 ЦК України врегульовані питання порядку надіслання пропозиції укласти договір (оферта), прийняття такої пропозиції та надання відповіді.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" зі змінами та доповненнями Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:

- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на територiї України з усiх питань, не вiднесених цим Декретом до компетенцiї iнших державних органiв;

- забезпечує виконання уповноваженими банками функцiй щодо здiйснення валютного контролю згiдно з цим Декретом та iншими актами валютного законодавства України.

Разом з цим, згідно із статтею 7 Закону України від 20 травня 1999 року №679-ХIV "Про національний банк України" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №679), функціями Національного банку є, зокрема, здійснення валютного регулювання, визначення порядку здійснення операцій в іноземній валюті.

Відповідно до статті 44 Закону №679 до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та контролю належать:

- видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;

- застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Національний банк України у листі від 07.07.2015 року №22-01012/46746 "Про здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через мережу Інтернет" надав роз’яснення з деяких питань валютного контролю, зокрема:

- які документи можуть вважатись договором у випадку, якщо будуть належно оформлені, міститимуть достатню інформацію про сторони, між якими мають здійснюватися розрахунки, умови та вимоги, згідно з якими встановлюються зобов'язання, а також прийняття стороною пропозиції (оферти) і вчинення нею відповідних дій, щодо публічної пропозиції про угоду (оферти) і підтвердження про її прийняття іншою стороною, "інвойсу" тощо;

- щодо документів, які використовуються банком в якості підтвердження експорту послуг та є підставою для відліку законодавчо встановлених строків розрахунків, зокрема, про акт виконаних робіт, наданих послуг, переданих прав інтелектуальної власності;

- щодо засвідчення копій документів, що подаються резидентом до банку.

Звертаємо увагу, що спрощення процедури співпраці суб’єктів господарювання України зі своїми іноземними замовниками, роз’яснене у вищезазначеному листі Національного банку України, стосується здійснення контролю за операціями з експорту резидентами [біржі фрілансу (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі), прямі продажі (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі), магазини аплікацій (програмісти), стоки (фотографи, ілюстратори, оператори), торгівельні майданчики (майстри, посередники з продажу товарів Made In Ukraine), рекламні посередники (власники сайтів, блогери) тощо] послуг нерезидентам через мережу Інтернет.

Контроль за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями здійснюється уповноваженими банками на підставі Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою НБУ від 24.03.1999 №136 (далі – Інструкція №136).

Порядок розрахунків за експортними операціями та підстави для зняття експортної операції з контролю передбачені в п. 2 Інструкції №136.