Державна фіскальна служба України розглянула лист Незалежної асоціації банків України у частині обмеження відповідальності платників податку на прибуток при застосуванні п. 31 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Згідно зі ст. 111 Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

• фінансова;

• адміністративна;

• кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Кодексу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Таким чином, Кодексом визначено окремо поняття "штрафна (фінансова) санкція (штраф)" та "пеня".

Відповідно до п. 31 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" кодексу за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Таким чином, вказаним вище пунктом передбачено звільнення від відповідальності лише у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, передбачених абзацами третім - п'ятим п. 50.1 ст. 50, п. 120.2 ст. 120, п. 123.1 ст. 123 Кодексу, у конкретних випадках: