Головне управління ДФС у Миколаївській області розглянуло звернення від «...», стосовно оподаткування спадщини, отриманої від матері в разі якщо спадкоємець є громадянкою України, але зареєстрована на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, у відповідності до вимог Кодексу, повідомляє наступне.

Податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У відповідності до п.5.3 ст.5 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 N 1636-VII (далі - Закон № 1636),фізична особа, яка має податкову адресу(місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження)на території ВЕЗ "Крим", прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента. Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження)на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента.

Станом на день надання відповіді, порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується статтею 174 Кодексу.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від того, який саме вид об'єкта успадковано, від родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем та визначення статусу резидента або нерезидента як спадкоємця так і спадкодавця.

Згідно пп.174.2.1 п.174.2 ст.174 Кодексу, за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, та, в такому випадку, відповідно до абзацу 5 п.179.2 ст.179 Кодексу, декларація про майновий стан і доходи до контролюючого органу за податковою адресою громадянина не надається.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп.14.1.263 п.14.1. ст.14 Кодексу).

Вартість отриманих будь-яких об'єктів спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковується за ставкою 18% (пп. 174.2.3 п.174.2 ст.174 та п.167.1 ст.167 Кодексу). При цьому спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини (п. 174.3 ст. 174 Кодексу). Відповідно до п. 174.4 ст. 174 Кодексу нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.

Визначення поняття резиденти регламентується ст. 14 Кодексу.

А саме, відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Також,достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території Україниу порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Частиною 1 ст. 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (далі ЦК).

Одночасно, ст. 3 Закону України від 11.12.2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні "(далі Закон України №1382-IV) визначено місце проживання як житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає.

Згідно ст. 379 ЦК житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Частиною 6 ст. 29 ЦК передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. 6 Закону України N 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства,які постійноабо тимчасовопроживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.