Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464 (далі - Закон N 2464) з 1 січня 2016 року фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - фізичні особи - підприємці), зобов'язані сплачувати єдиний внесок у розмірі 22 % до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску у строки, визначені абзацами 3 - 5 частини восьмої статті 9 Закону N 2464. Тобто, фізичні особи - підприємці відносяться до категорії страхувальників на загальних підставах і мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) за умови сплати страхових внесків до Фонду.

Частиною другою статті 15 Закону N 1105 встановлено, що страхувальники зобов'язані вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів. Тобто, загальна сума нарахованих фізичною особою - підприємцем витрат на матеріальне забезпечення та сума отриманого фінансування мають бути відображені ним у звіті по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за формою Ф4-ФСС з ТВП (р. 21 "Витрати з початку року", р. 6 "Отримано від Фонду з початку року"), поданому до робочого органу Фонду, що підтверджуватиме виконання зобов'язань Фонду в частині забезпечення фінансування страхувальника за рахунок коштів Фонду.