Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14, ст. - 19-1 та ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі –Кодекс), уважно розглянуло звернення, щодо договору міни, та в межах компетенції повідомляє.

Згідно із ст.ст. 715 та 716 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV із змінами і доповненнями до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. За договором міни кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Тобто сутністю договору міни майна є купівля-продаж майна.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку від продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Кодексу, якою встановлено, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування (п.172.8).

Враховуючи вказане, порядок оподаткування доходу платника податку від обміну об’єктів нерухомого майна аналогічний порядку оподаткування доходу від продажу такого майна, встановленого ст. 172 Кодексу.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому IV розділом Кодексу для податкового розрахунку (п.172.4 ст. 172 Кодексу).