Державна фіскальна служба України розглянула запит про надання податкової консультації відповідно до пункту 52.4 статті 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) щодо дій контролюючих органів у разі недопуску до проведення перевірки та повідомляє таке.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок встановлено статтею 81 Кодексу. Зокрема, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених Кодексом, належним чином оформлених таких документів: копії наказу та направлення на проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення або ненадіслання у випадках, встановлених Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених пунктом 81.1 статті 81 Кодексу, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п’ятому пункту 81.1 статті 81 Кодексу, не дозволяється.

Згідно з пунктом 81.2 статті 81 Кодексу у разі відмови у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

При цьому відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а також вчинення будь-яких інших дій з метою уникнення проведення перевірки може бути підставою для вжиття контролюючими органами таких дій:

застосування арешту майна, відмінного від коштів, платника податків на підставі прийняття рішення керівником (заступником керівника) органу ДФС, обґрунтованість якого повинна бути перевірена судом протягом 96 годин (стаття 94 Кодексу);

звернення до адміністративного суду із позовом (поданням) про застосування арешту коштів на рахунках у банку платника податків, зокрема, щодо зупинення видаткових операцій (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Кодексу).