Правові відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс). Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Перелік платників, об'єкти та база оподаткування, підакцизні товари та ставки, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені Розділом VI Кодексу.

Відповідно до п.п. 212.1.1. п. 212.1 ст. 212 Кодексу особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, є платником акцизного податку. Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику (п. 212.2. ст. 212 Кодексу).

Давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п.п. 14.1.41. п. 14.1. ст. ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 231.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів.

При передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі (п. 216.5. ст. 216 Кодексу).

Суми податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, визначаються виробником (переробником), виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі (п.п. 217.2. ст. 217 Кодексу).

Відповідно до ст. 229 Кодексу оподаткування деяких підакцизних товарів залежить від напряму їх використання та має певні особливості.

Так, згідно з п.п. 229.1.1. п. 229.1 ст. 229 Кодексу акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, зокрема, із:

- біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

- біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива.

При цьому, паливо моторне сумішеве – це види палива, отримані в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біоетанолом та добавками на основі біоетанолу, біодизелю або іншими біокомпонентами, вміст яких відповідає вимогам нормативних документів на паливо моторне сумішеве (п.п. 14.1.141. п. 14.1. ст. 14 Кодексу).

Біоетанол - спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біомаси для використання як біопаливо та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.14. п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости (п.п. 229.1.14. п. 229.1 ст. 229 Кодексу).

До отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 Кодексу (п.п. 229.1.2. п. 229.1. ст. 229).