Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист ... щодо плати за землю та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковим кодексом визначено порядок адміністрування податків і зборів, права та обов’язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 52.5 статті 52 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Основним законодавчим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс)

1 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа незалежно від форми власності та господарювання, в якої валовий доход, отриманий від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень тощо) та/або поголів'я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Підпунктом 14.1.233 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено що сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Згідно з підпунктом 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Крім цьому, відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із статтею 269 Податкового кодексу, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.