1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ГУ ДФС в Одеській області
Лист
25.08.2016 № 1840/10/15-32-12-04-22
Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо застосування окремих норм податкового законодавства суб’єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.02.2010 №2755-IV (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ), повідомляє наступне.
Згідно із вимогами ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п.55.1 ст. 55 ГКУ суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями, далі - Закон №996).
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (п.2 ст.8 розд.III Закон №996).
Бухгалтерський облік являє собою процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (ст. 1 розд.I Закон №996).
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати підприємства, їх розкриття в фінансовій звітності. визначає Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі – П(С)БО 15), а формування витрат - відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – П(С)БО 16).
До об’єкту витрат відносяться продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат (п.4 П(С)БО 16).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 ПКУ (п.п. 296.1.3 п.296.1 ст.296 гл.1 розд.IV ПКУ).
При цьому, платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п.291.6 статті 291 ПКУ).

................
Перейти до повного тексту