Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо трансфертного ціноутворення за операціями між нерезидентом та його представництвом в Україні та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, платниками податку з числа нерезидентів є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції щодо таких нерезидентів чи їх засновників.

Для цілей застосування Кодексу постійним представництвом вважається постійне місце діяльності, через яке повністю або частково провадиться господарська діяльність нерезидента в Україні (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року). Таким чином, під постійним представництвом розуміється нерезидент, що провадить діяльність на території України.

Як зазначено у листі, Представництво отримує кошти від материнської компанії - нерезидента для фінансування своєї діяльності.

З 1 вересня 2013 року для цілей оподаткування податком на прибуток запроваджено трансфертне ціноутворення до операцій, які відповідно до критеріїв, встановлених пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими.