Платники акцизного податку визначені статтею 212 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Зокрема, стосовно операцій з пальним, до платників віднесено:

особу, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особу - суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів, зокрема, пального (пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Поняття реалізації для наведених платників надається абзацами другим і третім пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а саме, пального, - це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Об’єктом оподаткування у випадку реалізації пального взагалі є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;