Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, та Комплексної системи розвитку фінансового сектору України до 2020 року, затвердженої наказом Голови Нацкомфінпослуг від 5 жовтня 2015 року № 225, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Схвалити проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо фінансового лізингу" (далі - проект Закону), що додається.

2. Сектору зв'язків з громадськістю та протоколу забезпечити оприлюднення проекту Закону з метою отримання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

3. Департаменту регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг фінансовими компаніями забезпечити подання проекту Закону для погодження до заінтересованих органів.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Залєтова О.М.

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кримінальному Кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131 із наступними змінами):

1) у абзаці першому частини першої статті 222 слова "кредитів чи" замінити словами "кредитів, укладення договору фінансового лізингу чи одержання";

у статті 388:

назву статті та абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, майна, переданого у фінансовий лізинг, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації

]. Розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, або яке передане у фінансовий лізинг, із заставленим майном, або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, або особою, яка є власником заставного майна, або особою, яка є лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт,

2. Статтю 292 Господарського Кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18 - 22, ст. 144 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"1. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та інших законів України".

3. У Цивільному Кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 - 44, ст. 356 із наступними змінами):

1) у статті 806:

у частині першій після слова "договором" доповнити словом "фінансового";

частину другу та третю викласти в такій редакції:

"2. До договору фінансового лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з фінансовим лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом, в частині набуття лізингодавцем у власність речі у продавця (постачальника), з метою передачі цієї речі у користування лізингоодержувачу, з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

3. Порядок регулювання відносин, пов'язаних з фінансовим лізингом та особливості окремих його видів і форм встановлюються законом та договором.";

доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

"4. Договір фінансового лізингу підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.";

2) частину другу статті 807 викласти в такій редакції:

"2. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки, крім тих, що перебувають у приватній власності, природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.".

4. Частину другу статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами) після слова "маси" доповнити словами "за виключенням предметів фінансового лізингу.".

5. У підпункті "у" пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами) слово "застави" замінити словами "застави, фінансового лізингу, оренди (суборенди) транспортних засобів".

6. У Законі України "Про фінансовий лізинг" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 16, ст. 68 із наступними змінами):

1) у частині другій статті 1 після слова "зобов'язується" доповнити словами "передати у користування лізингоодержувачу річ, що належить лізингодавцю на праві власності і була набута ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем або";

2) у статті 2:

у частині першій після слова "у зв'язку з договором" замінити словами "на підставі договору";

доповнити новими частинами другою та третьою такого змісту:

"2. Державне регулювання надання послуг з фінансового лізингу здійснюється відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та інших законів.

3. Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям юридичною особою (лізингодавцем) у власність речі у продавця (постачальника), з метою передачі цієї речі у користування лізингоодержувачу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.";

3) частину другу статті 3 викласти в такій редакції:

"2. Не можуть бути предметом (об'єктом) лізингу земельні ділянки, крім тих, що перебувають у приватній власності, природні об'єкти.";

4) абзац другий частини першої статті 4 після слова "лізингоодержувачу" доповнити словами "за договором лізингу, та набула в установленому законом порядку статусу особи, що має право надавати послуги з фінансового лізингу;";

5) статтю 5 викласти в такій редакції: "Стаття 5. Сублізинг

1. Сублізинг - це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.

Істотні умови договору сублізингу:

лізингодавець має право здійснювати контроль за використанням предмету лізингу сублізингоодержувачем;

сублізингоодержувач зобов'язаний користуватися майном, переданим у володіння та користування за договором сублізингу, відповідно до його призначення та умов, визначених договором лізингу;

лізингоодержувач та сублізингоодержувач несуть перед лізингодавцем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо належного використання предмету лізингу, передбаченого відповідним договором лізингу та повернення предмету лізингу;

дострокове припинення або розірвання договору лізингу у випадках, встановлених договором та цим Законом, є підставою для розірвання договору сублізингу та повернення сублізингоодержувачем предмету лізингу;

У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за договором сублізингу.