Державна фіскальна служба України розглянула лист про віднесення до складу витрат сум коштів, понесених на придбання права вимоги, щодо якої минув строк позовної давності,та, керуючись ст. 52Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

До 01.01.2015 р. порядок формування доходів та витрат при здійсненні операцій з продажу або придбання права вимоги зобов'язань третьої особи було врегульовано п. 153.5 ст. 153 Кодексу, згідно з яким платник податку з метою оподаткування повинен був вести окремий облік фінансових результатів від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань.

Зокрема, п. 153.5 ст. 153 Кодексу в редакції до 01.01.2015 р. передбачалось, що якщо доходи, отримані платником податку - вторинним кредитором від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищували витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), то отриманий прибуток мав включатись у податковому обліку до складу доходу платника податку.

Якщо витрати, понесені платником податку - вторинним кредитором на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищували доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, то від'ємне значення не включалось до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи. Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 р., розділ III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу викладено у новій редакції.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2015 р., об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з відступлення права вимоги.

Отже, такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.