Головним управлінням Державної фіскальної служби у Закарпатській області розглянуто звернення щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину квартири, та повідомляє наступне.

Відповідно до ст. 1302 глави 90 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Згідно із ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень глави 89 ЦКУ, якою визначено порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об’єкта спадщини.

При цьому, під час нотаріального оформлення права на спадщину разом з іншими документами необхідно подавати звіт про незалежну оцінку майна, оскільки зазначена в такому звіті вартість є базою для визначення доходу, що підлягає оподаткування.

Враховуючи вищевказане, оцінка майна повинна проводитись до нотаріального оформлення права на спадщину.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється за правилами, встановленими ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість власності, що успадковується членами сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 %).

Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема ФО – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.