Головне управління ДФС у Київській області, в межах компетенції та згідно з нормами чинного законодавства, розглянуло Ваше звернення, щодо надання податкової консультації з питань обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в разі наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості, та повідомляє наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання відносно оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюються статтею 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ). Зокрема, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ – є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ - є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 14.1.129 та 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ об'єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, а об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, що визначено підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПКУ.

Підпунктами 266.3.2 та 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності, а база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Одночасно із цим, пунктом 266.4 статті 266 ПКУ визначено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Слід зазначити, що згідно з підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

- об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

- об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пунктом 266.7 статті 266 ПКУ визначено порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, згідно підпункту "б" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, за наявності у власності платника податку – фізичної особи більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ та відповідної ставки податку, яка встановлюється відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ.

Тобто, в разі наявності у власності платника податку – фізичної особи одразу декількох квартир(більше однієї), в тому числі їх часток, зазначене зменшення буде застосовуватись відповідно до підпункту "а" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ з урахуванням обмежень визначених підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ.